Розділ 4

Глядачі реаліті-шоу ніколи не зможуть зрозуміти, як сильно нервуються його учасники під час моментів, коли вирішується їхня подальша доля на проекті. Я й сама раніше ставилася до всього, що відбувається на екрані з відвертим скептицизмом, вважаючи всі ці емоції аж надто гіперболізованими та награними.

Та от зараз настав момент, коли я особисто стояла серед інших дівчат перед Пашою, що мав прийняти своє перше серйозне рішення на цьому шоу, а моє серце шалено калатало. Так, я знала, що наше з ним знайомство минуло вдало, але всередині мене все-таки гриз страх, що інші дівчата виявилися цікавішими та яскравішими за мене, так що мене відправлять додому, зруйнувавши шанси отримати таке омріяне майбутнє.

До того ж, страшенно тиснули численні камери, які обступили нас з усіх боків і, наче ті хижаки, чекали свого часу, бажаючи не пропустити жодного емоційного моменту, яке потім прикувало би увагу глядачів до екрану.

Було помітно, що Паші теж було неспокійно на душі. Хоч з кожною з нас його поєднувала одна-єдина розмова, але відмовляти котрійсь з нас, розбиваючи її надії, якими б вони не були, здавалося вельми неприємним процесом.

Та все-таки в кадрі Паша тримався значно впевненіше, що було абсолютно недивно, враховуючи його чималий досвід зйомок.

Перш ніж почати свою промову, він обвів нас поглядом. Тоді з його вуст полилися слова:

— Дівчата, я хочу подякувати кожній з вас за те, що прийшла сюди, — зробивши паузу, Паша знову обвів нас погляд, а тоді додав: — Лізо, Карино, зробіть, будь ласка, крок уперед.

З єдиною лінії, яку утворювали учасниці, виступили дві розкішні красуні з прекрасними фігурами, які виглядали так, неначе в них обох от-от була фотосесія для якогось глянцевого журналу. Об’єктивно, зовнішньо вони настільки перевершували нас усіх, що я дуже сумнівалася у тому, що в перший же день Паша вирішить попрощатися з ними, і, як виявилось через кілька секунд, ніскілечки не помилилася.

— Протягом шоу я збираюсь поступово ближче познайомитися з кожною з вас, та почати хочу з вас двох. Дівчата, завтра на нас чекає спільне побачення.

Почувши це, я відчула гострий і пронизливий укол розчарування, що було обрано не мене. Звісно, такий розвиток подій не бул критичним, оскільки давав мені можливість почати робити саме те шоу для глядачів, яке вимагає від мене хрещена, а саме активно завоювувати серце Паші та доводити йому досконалість своєї кандидатури на роль його «дами серця».

Та все-таки варто було визнати, що мені б хотілося піти на це перше побачення.

На щастя, обрані дівчата яскраво не демонстрували свого тріумфу. Карина обмежилася широкою відкритою усмішкою, що яскраво демонструвала її білосніжні зуби, а Ліза взагалі спромоглася зберегти холоднокровну маску на обличчі. Очевидно, ця дівчина обрала для себе образ Снігової королеви та не збиралася демонструвати жодних емоцій при конкурентках. Цікаво буде подивитися, як далеко їй вдасться дістатися згідно з такою тактикою.

Добре також, що Паша не став далі розвивати тему побачення та своїх фавориток, а нарешті перейшов до найважливішої теми, а саме прощанню з тими, кому належало в першому ж випуску залишити шоу:

— Скажу чесно, усі ви здалися мені гарними та цікавими особами, з якими було б приємно продовжити знайомство. Та, на жаль, правила шоу такі, що свій перший вибір я маю зробити вже зараз. І, як би прикро мені не було, сьогодні я збираюсь попрощатися аж з трьома з вас.

Іра не змогла стримати приголомшеного зойку.

— Трьома? — ошелешено перепитала дівчина.

Паша кивнув.

— Звісно, я розумію, що потенційно кожна з вас може розкрити себе як яскрава та цікава дівчина з багатим внутрішнім світом, проте варто визнати, що в нас немає часу на те, щоб створювати сприятливі умови до кожної з вас. У трьох випадках я не побачив достатньо ентузіазму для участі саме в цьому шоу, тому в мене немає бажання даремно гаяти ні ваш, ні свій час.

У перший момент його слова здалися мені надто жорстокими, проте чим більше я думала про них, тим більше логіки та доцільності відкривалися для мене.

А й справді люди часто забували, що головною метою будь-якого реаліті-шоу було захопити глядачів і відволікти їх від реального життя. Погоджуючись на участь у одному з них, учасники повинні були в повній мірі бути заангажовані в процес. На екранах немає місця «сірим мишкам», там потрібні персонажі — такі правила.

— Наталю, Рито, Дашо, дякую, що прийшли. Мені було приємно познайомитися з вами, але, очевидно, на цьому шоу вам немає сенсу продовжувати свій шлях.

Відчуваючи полегшення, я поглянула на трійку дівчат, які залишали проект у перший же день. Усі вони виглядали сумними, але не розчавленими. Звісно, їм ще пощастило не поринути в шоу з головою та не відчути до Паші глибоких почуттів. Та я не була певна, що все буде так просто й надалі.

***

По завершенню першого відбору Паша швидко попрощався з нами та поїхав додому, а от для нас, учасниць, зйомки були ще далекі до завершення.

Нас дружно посадили у великий автобус і повезли до місця, де всім доведеться жити під час зйомок реаліті. Разом з нами сиділа одна з редакторок шоу — зовсім молоденька дівчина в окулярах з яскраво-морквяним волоссям, зібраним у тугий вузол на потилиці, на ім’я Соломія, — яка невгамовно тлумачила нам про те, що нам заборонено буде робити в новому помешканні. Я пропускала її слова повз вуха, оскільки всі ці правила мені вже були відомі завдяки хрещеній.

Їхали ми недовго — не минуло й п’тнадцяти хвилин, як автобус зупинився біля одної з багатоповерхівок на набережній Дніпра. Під пильним наглядом камер Соломія провела нас до розкішного двоповерхового пентхаусу з сучасним ремонтом.

Розпочався процес, якого я найбільше боялася, — розселення кімнатами. Мені було страшно, що зараз почнеться хаос, але, на щастя, усе минуло якось органічно, так що не виникло жодних конфіліктів чи навіть непорозумінь. Мабуть, посприяв цьому й той факт, що кімнати було всього-навсього дві.