1.

— Тридцять секунд до ефіру, — прошепотіла Лара, швидко перевіряючи освітлення востаннє. Нахилила телефон так, щоб кільцева лампа ідеально підкреслювала скули, але не створювала відблиски. Сім років у соцмережах навчили її одній істині: світло вирішує все. Ти можеш бути втомленою, розчарованою, навіть злою — але правильне світло перетворить це на "сяюче щастя" для мільйона підписників.

Вона сиділа за маленьким столиком біля вікна, за яким мерехтіли вогні вечірнього міста. Перед нею стояв келих червоного вина (вона ненавиділа червоне, але воно фотогенічніше за біле), тарілка з якоюсь вишуканою стравою (вона навіть не знала назви, просто швидко сфотографувала чужу їжу п'ять хвилин тому), і свічка у кришталевому підсвічнику.

Ідеальна картинка. Ідеальний момент.

Брехня, звісно. Але красива брехня.

Лара натиснула червону кнопку. LIVE. Лічильник глядачів почав рости: 1,243... 3,891... 12,476...

— Привіт, мої любі! — Її голос став на октаву вищим, посмішка розквітла автоматично, наче увімкнули. — Як же я рада бачити вас усіх! Ви не повірите, де я зараз!

Вона повернула камеру, показуючи інтер'єр ресторану. Приглушене освітлення, дерев'яні балки на стелі, відкрита кухня, де кухарі в білих кітелях метушилися біля плит. Елегантно, смачно, дорого.

— Це мій улюблений ресторан у всьому місті, — продовжила Лара, повертаючи камеру назад на себе. — Я сюди приходжу кожного разу, коли хочу відчути себе... як вдома, але з мішленівськими зірками. Знаєте це відчуття?

Коментарі посипалися:

OMG де це?!
Ти така красива!
Скажи назву ресторану!
#TravelWithLara найкращий блог!

Лічильник: 47,392... 68,221... 104,567...

— Персонал тут знає мене по імені, — Лара взяла бокал, зробила маленький ковток (і ледь не скривилася від кислинки). — Шеф завжди готує щось особливе, коли я приходжу. Сьогодні це... — вона зазирнула в тарілку, молячись щоб хтось не помітить що їжа вже холодна, — ... якийсь кулінарний шедевр. Я навіть не знаю як це описати, настільки це ідеально!

Брехня номер три. Вона не мала поняття що це, і їй було байдуже. Їй потрібен був контент. Спонсор загрожував розірвати контракт якщо вона не "підвищить залученість аудиторії". Останній пост набрав лише 200K лайків — катастрофа за її стандартами.

Яка назва ресторану?!?!
Ти там з кимось???
Покажи менюююю

— Зараз покажу більше, — пообіцяла вона, піднімаючись. — Хочете тур?

Вона взяла телефон з підставки, тримаючи його перед собою на витягнутій руці. Камера захопила її обличчя на тлі ресторану — ідеальний кадр для майбутнього скріншоту.

Глядачі: 234,891... 287,453... 356,772...

Це працювало. Вона відчула знайомий кайф — цифри росли, увага зосереджувалася на ній, світ стискався до маленького екрану де вона була королевою.

Лара пройшла повз столики (обережно, щоб не зачепити нічиїх страв), посміхаючись у камеру.

— Атмосфера тут просто магічна, правда? Кожна деталь продумана. Це те місце, де...

— Вибачте. — Голос зліва, чоловічий, низький.

Лара глянула — офіціант, молодий хлопець з нервовою посмішкою.

— Пані, я... нам не дозволено знімати в залі без...

— Все гаразд! — перебила вона, найяскравіша посмішка. — Я постійний клієнт. Шеф мене знає!

Вона швидко відвернулася, продовжуючи ефір, але хлопець, дається, не збирався відставати.

— Пані, мені справді треба попросити вас...

— Ви тільки подивіться, які тут страви! — Лара підійшла ближче до чужого столика, направляючи камеру на тарілки. Пара середніх років дивилася на неї з обуренням, але вона вдала, що не помітила їх спопеляючих поглядів. Контент був важливішим за чиюсь незручність.

Глядачі: 389,234... 401,556...

Вперше за тиждень вона подолала позначку 400K у прямому ефірі.

— Ось що я маю на увазі! Мистецтво на тарілці! — Її голос був перенасичений ентузіазмом. — Кожен елемент...

— ЩО ВИ ТУТ РОБИТЕ?!

Голос прогримів з глибини ресторану, такий різкий і гнівний, що Лара мимоволі здригнулася. Камера в її руці зрадницькі затремтіла.

З кухні вилетів чоловік — високий, з темним волоссям розкуйовдженим від пари, в білій кухарській куртці із закоченими рукавами. Його темно-карі очі палали люттю. На руках борошно, на чолі піт, а на обличчі — вираз того, хто щойно побачив, як вандали розмальовують його храм непристойними символами.

Лара завмерла. Камера все ще була в її руках, все ще транслювала. 412,789 людей дивилися в реальному часі.

— Я... — почала вона, але він уже був поруч, затуляючи собою половину кадру.

— Це МІЙ ресторан, — сказав він, голос тремтів від стриманої люті. — І хто, до біса, дав вам дозвіл тут знімати?!

— Я... я постійний клієнт, — автоматично почала Лара, її PR-тренований мозок шукав вихід. — Я тут завжди...

— БРЕХНЯ. — Він не кричав, але слово пролунало як удар. — Я знаю в обличчя кожного, що заходить в ці двері більше, ніж один раз. Ви тут НІКОЛИ не були. В нас немає вільних столиків. Як ви взагалі потрапили всередину?!

— Двері були відкриті, я просто...

— Чорний вхід, — він показав пальцем у бік коридору. — Ви пройшли через службовий вхід. Без резервації. Без дозволу. І тепер БРЕШЕТЕ цим... — він подивився в камеру з відразою, — ... цим людям, що це "ваш улюблений ресторан"?!

Коментарі вибухнули:

OMG ДРАМА!!!
Вона ЗБРЕХАЛА?!
ЧОРНИЙ ВХІД?!?!
#Exposed
Це найкраще що я бачила за рік

Глядачів було вже 456,123. Кожна секунда додавала тисячі.

— Слухайте, тут непорозуміння, — Лара намагалася зберігати спокій, посмішка була все ще на обличчі, але вже не така впевнена. — Я блогерка, я рекламую місця, це допомагає бізнесу...

— Допомагає?! — Він нервово засміявся. — Ви проникли в мій ресторан. Сфотографували чужі страви. Збрехали що ви тут постійний гість. І думаєте що це ДОПОМАГАЄ?!