Глава 13 - Незграба!

Клаудіо докурив сигару. Навпроти готелю він побачив ще зовсім юного хлопчака, який чистив на вулиці взуття. Клаудіо подивився на свої туфлі та попрямував до чистильника взуття.

- Як звати? - подивився він зверху вниз на хлопчика.

- Чезаре.

- Занадто складно. Че. Так краще. Відполіруй мені так туфлі, щоб я бачив, як в них відблискує сонечко. Але якщо подряпаєш шкіру, то я подряпаю тебе. Зрозумів, розумнику? Ахахахахах!!!

- Так, шановний Клаудіо, - опустив очі хлопчина.

- Oh Madonna! Та хвойда таки була права! Мене тут усі знають! Як... Приємно... Жити... Аааааххххххх!

- Звісно, що знають.

- То що нині знають? От ти! Ти що знаєш про мене? - Клаудіо погладив хлопчака по голові.

- Про склади... - відповідав чистильник.

- Мггггг. Що ще?

- Ви поважна особа у нас в Бергамо.

- У вас? - перепитав Клаудіо.

- Так.

- Ахахахахаха!!! Мій юний друже, Берегамо не належить вам!

- А кому ж? - здивувався хлопчик.

- Мені!

- Так... Мені слід було здогадатися. Ой!

- Що?

- Маленька подряпина. Я зараз виправлю.

- Що?! Що?! Stupido!!!

- Вибачте, я не хотів.

- Stupido!!! Ти й поруч такої шкіри ні разу не стояв, суча ти дитино! - Клаудіо вдарив хлопчика кулаком по голові.

- Аййййй!!! Відпустіть! Благаю! Айййй!!! Та я ж ненароком! - прокричав чистильник, прикриваючи лице від ударів розлюченого Клаудіо.

- Я б тебе тут би вбив, але шкода вбрання. Ще забрудниш кров'ю. Вважай, що сьогодні твій другий день народження, паскудь! Геть!!! Геть з очей моїх!!!

Хлопчик втік. Люди бачили все, що відбулось, але ніхто не втрутився. Всі знали Клаудіо...

- Ssssstuppido! Потрібно було з нього шкуру здерти. Піду хоч кави вип'ю! - гучно бурмотів знервований Клаудіо.

Він завітав до своєї улюбленої кав'ярні. Позаду нього проходила офіціантка. Дівчина не втримала піднос з чашками та тарілками, все впало на Клаудіо. Поправивши комір, той підвівся та з усієї сили штовхнув офіціантку, що та впала на землю. Адміністратор, помітивши це, підбіг до шановного гостя.

- Кладіо! Шановний! Зупиніться!

- Мовчати!!! Всім мовчати!!! - кричав від люті той та бив дівчину ногами.

- Ви її уб'єте! Будь ласка! Будь ласка!!!

- Забрати! - махнув рукою Клаудіо та поправив зачіску.

Непритомну побиту дівчину хутко забрали.

- Ви незграби та ледарі!!! - схопив Клаудіо руку адміністратора.

- Ми перепрошуємо! - тремтів побілівший від страху адміністратор.

Цієї ж миті до Клаудіо підбіг працівник складу.

- Нам потрібно поспішати! - захекавшись, ледь вимовив він.

- Якого біса ти тут робиш?! Звідкиля ти взагалі зараз впав мені на голову?! - відповів Клаудіо.

- У нас перевірка!

- Ну та й що?! Ти маленький?! Чи тобі невідомо що потрібно для успішної перевірки?! Відкрий мій сейф, пригости комісію!

- Не цього разу... Це Маскальцоне!

- Що?! Що?! Щооооо?!

- Маскадьцоне, - відкашлювався працівник.

- Oh Madonna!!! Взуття подряпане, я весь в каві, а в мене на складі Маскальцоне?! - він повернувся до адміністратора кав'ярні. - Молись!!! Згадай усі молитви усіх релігій, бо якщо мені зроблять зауваження через плями на одязі, то я тебе буду бити, відливати водичкою і знову бити! Кляті незграби!!! І щоб ту дівку звільнив!!! Почув?!

- Тт-ттт-так! Ззз-ззз-звісно! - заїкався від переляку адміністратор.

І знову всі, хто бачив, що відбулось, опустили голови та змовчали.

Клаудіо зайшов до свого кабінету, де вже на нього чекав Маскальцоне.

- Вітаю Вас, Маскальцоне! - він протягнув руку, щоб привітати керівника.

Маскальцоне подивився на руку, але не потиснув її.

- Скажи мені... А чому я тебе направив в Бергамо? Що ти тут робиш? Чим взагалі займаєшся? І як твої справи?

- Ви... Ви мені довіряєте. А стосовно того, чим я тут займаюсь, то я служу новій Італії! - Клаудіо вскочив та скинув праву руку доверху.

- Ти мені тут дурника з себе не роби!!!

- Перепрошую?

- Я тебе привіз сюди не пальці мені лизати, а займатись ділом!!! А ти що тут влаштував?! Хабарництво, пияцтво та бордель?! Ти хто, мій юний amico?!!! Ти хто такий?! Ти що собі там надумав?! Що будеш тут царювати, а я ні про що не дізнаюсь?! Один мій лист - і ти не з постелі дівки вилізеш, а в окопі будеш мріяти про водицю з калюжки!!! Будеш звичайним солдатом!!! Я особисто подбаю, щоб мозолі на руках та ногах не сходили в тебе до кінця служби!!! Вже увесь Мілан, Турин, Неаполь та Рим знають про твої викрутаси!!! Ти - ганьба своєї сім'ї!!! Клятий блазень!!! Bastardo!!! Збирай речі!!! Давненько ти не приміряв солдатські чобоття.