Один…два…три … помилки пішли….

Тож Перша моя помилка — це штучні підписники. І ні, не боти!

Почну з того, що, мабуть, сьогодні для мене виглядає найбільш очевидною помилкою.

Я говорю про штучне збільшення кількості підписників.

І одразу уточню: ніякі це були не боти. Усе набагато простіше. Це була я сама. 😁

Саме я власноруч створювала собі цю кількість підписників за допомогою коментарів під книгами інших авторів.

Механізм був дуже простий. Заходиш до когось у книгу, залишаєш коментар приблизно такого змісту: «Підписалася на вас, буду вдячна за взаємну підписку». І робила я це по дуже простому алгоритму: заходила на новачків ( адже саме вони наївні і легко піддаються впливу, оскільки ще зовсім зелені і наївні). І ось так я підсаджувала новачків на так би мовити " гачок підписки". І так, я активно відслідковувала новачків як мисливець за підписниками. :)))

І, знаєте, це працювало! Приблизно у 80% випадків автори, під книгами яких я залишала такі коментарі, підписувалися у відповідь.

Так я й почала накопичувати підписників. Не тому, що всі ці люди знайшли мою творчість, цікавою, абсолютно ні!!!!  А тому, що я сама пропонувала їм своєрідний бартер: я підписуюся на вас, ви — на мене.

Ось так і з’явилася значна частина тієї цифри, яку зараз можна побачити в моєму профілі. І ні, це не показова цифра якою можно б було пишатися і ні, вона не відповідає реальному статусу "цікавості" моєї самодіяльності.  І так, мені не соромно в цьому зізнатися. Так було! І що?..це досвід...

І якщо хтось із цих авторів , які на мене підписувалися, читає мою сповідь, я щиро перепрошую за таку не надто шляхетну мету, яку я тоді переслідувала. Тоді мені здавалося, що нічого поганого в цьому немає. Ну підписалися люди одне на одного — і що тут такого?

Але зараз я дивлюся на це зовсім інакше.

Наприклад, говорячи за себе, я більше не хочу, щоб на мене підписувалися лише для створення ілюзії, ніби комусь цікава моя творчість.

Ні. Якщо комусь справді цікаво те, чим я займаюся, я завжди рада бачити таких людей у своєму профілі. Якщо ж ні — я буду вдячна кожному, хто вирішить відписатися. І це буде як мінімум чесно!

І це не сарказм. Хоча, як ви вже могли помітити, без нього мені іноді складно. 😁

Справді, якщо вам нецікаво те, що я пишу, навіщо залишатися підписаними? Для чого підтримувати цифру, яка насправді нічого не відображає?

Адже кожен із нас розуміє, що кількість підписників і реальна читацька активність — це зовсім різні речі.

Наведу приклад зі свого профілю. У мене 523  підписники. Але якщо зайти в комерційний кабінет і подивитися на реальну активність, то, за моїми спостереженнями, те, що я публікую, читають приблизно три людини.

Три!

І тут у моїй уяві виникає ще одна цікава версія: а раптом ці троє мають іще по п’ять додаткових акаунтів? 😁 хі- хі , але дуже схоже на правду....Принаймі має місце бути...

Ну, це вже, звичайно, мій сарказм і припущення. Але погодьтеся, різниця між цифрою у профілі та реальною кількістю читачів змушує замислитися.

Бо, як на мене, справжні підписники — це передусім ті люди, які дійсно читають тебе, яким цікаво те, що ти створюєш, і які самі хочуть залишатися поруч із твоєю творчістю.

Хоча я чудово розумію, що кожен може мати власну думку щодо цього. Колись і я вважала, що велика кількість підписників — це добре, адже вона відкриває певні можливості: можна писати рекомендації, брати участь у якихось конкурсах та використовувати інші функції платформи.

А якщо людина планує розвивати комерційний напрям, продавати свої книги, то кількість підписників і читацька аудиторія можуть мати для неї зовсім інше значення.

Але в мене були й залишаються інші цілі. Я не прийшла на Booknet із наміром будувати комерційний проєкт або щось продавати. Мені цікава сама творчість, можливість писати, публікувати, експериментувати й отримувати задоволення від цього процесу.

Тому зараз я не бачу сенсу в тому, щоб підтримувати штучну цифру заради самої цифри.

Є ще один момент, про який варто подумати, перш ніж збирати підписників заради красивої цифри у профілі. Підписка — це ж не просто число для статистики. Вона передбачає, що ви хочете стежити за творчістю певного автора, отримувати сповіщення про його нові публікації, блоги чи іншу активність.

А тепер уявімо ситуацію: у вас 500 підписників, але ви насправді читаєте лише десятьох із них. Водночас сповіщення про активність усіх п’ятисот продовжують надходити. І замість того, щоб отримувати повідомлення про авторів, які вам справді цікаві, ви поступово перетворюєте власну стрічку сповіщень на нескінченний потік інформації і хаосу, яка вам, відверто кажучи, не надто потрібен.

Зрештою, це починає не просто відволікати, а й дратувати. І виникає цілком логічне запитання: навіщо підписуватися на людину, за творчістю якої ви не збираєтеся стежити? І як серед цього срачу потім знайти дійсно сповіщення про тих авторів, новинки яких тебе цікавлять...

Тому підписка, на мою думку, має бути усвідомленою. Повторюю, на мою думку!!! ( нікого не заохочую думати аналогічно!!) Якщо вам цікавий автор — підписуйтеся, читайте, стежте за його новими роботами. Якщо ні — не варто створювати чергову цифру заради взаємності. Бо підписка — це не сувенір на пам’ять і не жест ввічливості. Це насамперед ваше бажання бачити нову творчість цієї людини. Так виглядає моя порада, яку , Ви звичайно можете проігнорувати.

Друга помилка — конкурси взаємного читання

А ось із конкурсами історія вийшла ще епічнішою.....

Я не одразу стала їх організовувати. Спочатку сама взяла участь у конкурсі, який проводила одна авторка. Саме там я й познайомилася з таким форматом взаємного читання, який мене захопив і зацікавив на початку.

І, до речі, перші книги, які мені випало читати в межах цього конкурсу, виявилися не зовсім моїми.

Не хочу нікого образити, особливо якщо автори цих книг колись прочитають мою сповідь. Але, на жаль, далеко не все, що ми читаємо, може нам подобатися. І це абсолютно нормально.