Зайшовши в свою кімнату в гуртожитку, я поставила на підлогу купу пакетів з покупками і нарешті видихнула з полегшенням.
- Нічого собі... Тейлор, ти що пограбувала магазин? - поцікавилась Тіна, з цікавістю роздивляючись мене і всі речі, що я із собою притягла.
- Нічого я не грабувала. Це Кейн, побачивши мене у тому лахмітті, відвіз у магазин, купив новий одяг і назвав все це марнотратство " відпрацюванням мого боргу", - важко зітхнувши, відповіла я.
- Нічогенько таке відпрацювання я тобі скажу... Я й сама зовсім не проти стати його боржницею, щоб він ось так мені борги списував, - промовила моя сусідка по кімнаті і взялась діставати речі із пакетів і класти все на ліжко.
- Тіно, ти навіть не уявляєш собі, який сором я сьогодні пережила. Це був повний капець. На мене всі витріщались наче на якусь голодранку, що з'явилася в компаній справжнього принца. Знала б ти, як я себе картала за те, що вигадала всю цю дурню, сподіваючись на те, що Крістіан Кейн просто відпустить мене, бо посоромиться знаходитись поруч.
- Схоже, що ми дуже не дооцінили нашого мажорика... А Кейн вміє дивувати... І що ти думаєш робити з його подарунками?
- Особисто я б все це викинула б і забулась, щоб не почуватися зобов'язаною йому. Але цей гад сказав, що після занять я маю двічі в тиждень проводити з ним по годині, а на вигідних - субота вважається його днем. І в цей час я зобов'язана одягатися у ті речі, які він мені придбав, бо відпрацювання не зарахується. Уявляєш? - обурено промовила я.
- Да страждання ще ті... Хоча, майже всі дівчата в Гранд - Вейлі вишикувалися б в чергу і зробили б все, що завгодно, аби отак постраждати, - посміхаючись, відповіла Тіна.
- Я не розумію, чому всі дівчата так на ньому зациклюється, - пробурчала я, сідаючи на ліжко.
- Мабуть тому що Кейн вродливий, популярний і має багато грошей навіть по місцевих мірках, - сміючись, відповіла моя сусідка по кімнаті, роздивляючись мої вимушені обновки.
- Хіба мало симпатичних і багатих хлопців у Гранд - Вейл, що вони всі бігають за цим нахабним блазнем? Навіть місцева королева, Міранда... - невдоволено пробурчала я.
- Тейлор, а ти часом не ревнуєш? - піднявши брову, поцікавилася подруга.
- Ти що, Тіно?! Як ти взагалі могла про подібне подумати?! На навіщо мені здався той притрушений і самозакоханий павіан?!
- Хтозна... Може, щоб втерти всім носа?
#38 в Молодіжна проза
#9 в Підліткова проза
#554 в Любовні романи
#47 в Романтична комедія
перше кохання, від ненависті до кохання, мажор і звичайна дівчина
Відредаговано: 21.11.2026