Полювання на Попелюшку

42 Тейлор

Почувши про те, що Крістіан Кейн хоче вести мене на шопінг, я мало не гепнулася на підлогу зі стільця.

- Не треба шопінгу... - розгублено промовила я.

Варто мені було уявити те, як я в своїх приватих спортивних штанах і жахливому светрі зайду разом з цим мажором в якийсь магазин і мені одразу стало погано.

Тоді справді всі подумають, що я якась обірванка. Будуть тицяти у мене пальцями і перешіптуватися у мене за спиною.

- Попелюшко, тут я вирішую, що ти будеш робити. Тому доїдай і поїдемо.

- А як же важлива справа? - поцікавилася я, намагаючись відкараскатися від шопінгу з мажором.

- Це і є твоя важлива справа. Ти просто виконуєш мої завдання і твій борг за телефон поступово зникає, - видав цей впертий осел.

- Але ж це зовсім нелогічно, бо ти збираєшся витратити на мене гроші. М'яко кажучи, це якесь дуже дивне відпрацювання, Кейне.

- Мені видніше, що дивне, а що ні і як ти маєш відпрацьовувати, - піднявши брову, промовив Крістіан Кейн.

Мені більше нічого не залишилося окрім того, щоб змиритися, доїсти свої млинці із шоколадом і їхати ганьбитись  в торговельний центр чи ще десь.

Я помітила, як на нас витріщались дівчата, що сиділи за сусіднім столиком і мені захотілося провалитися крізь землю і чим глибше, тим краще.

Можна собі уявити, що вони там про мене говорили. Поглянувши на Крістіана, який як завжди виглядав ідеально, я важко зітхнула і мало не розплакалась.

На його фоні я була схожа на справжнє опудало, яку втікло з городу і вештається містом разом з капосним мажориком.

Мало того, що мій хитрий план з тріском провалився, так я ще й виставила себе повною дурепою і жахливою невдахою.

І чим я думала, коли вирішила ось так вбратися?! Ой дурна... Тепер доведеться жахливо осоромитися.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше