3 Тейлор

Якийсь ненормальний цей мажор! Це ж яким треба було бути самовпевненим і самозакоханим, щоб подумати про те, наче я навмисно з ним зіткнулася?!

От що у нього в голові?! Я так на нього розізлилася, що навіть забулась про страх і здоровий глузд.

От навіщо я обізвала того мажора " дурнем"? Ще й сказала йому, що не поглянула б на нього навіть тоді, якщо він буде єдиним хлопцем на світі.

Тут я, звісно, збрехала. Хоч цей самовпевнений йолоп і був ще тим довбнем, зовнішність у нього була хоч куди. Високий, спортивний, широкоплечий і вродливий.

Але то не мало жодного значення, бо я стовідсотково ніколи не зацікавлюсь таким хлопцем як він.

І не тільки через те, що мама просила мене бути розважливою і не водитися із золотими хлопчиками, а ще й тому, що у мене була і своя голова на плечах і я знала, що це ні до чого хорошого не призведе.

Крім того, мені подобалися розумні і добрі хлопці, а той телепень точно таким не був.

Бо такі як він не сприймають інших за людей, бо в їхньому світі існують тільки гроші та розваги.

Я так розхвилювалась через того бевзня, що навіть плакати перехотіла. Хоч щось хороше...

Трохи заспокоївшись, я дістала з кишені свій телефон і поглянула на годинник. До початку занять залишилося трішки менше десяти хвилин.

Привівши себе до ладу, я вийшла із вбиральні і поспішила в клас, де у мене мав бути перший урок.

На щастя, я змогла швидко його знайти. Зайшовши в клас, першим, кого я побачила, був той самий мажор, з яким я не так давно зіштовхнулася.

Трясця! Та це якесь знущання наді мною. Тільки цього мені ще не вистачало для повного і абсолютного щастя...

Коли той бовдур побачив мою скромну особу, то його перекосило так, наче він з'їв дуже кислий  лимон. І це мені дуже не сподобалося.