24. «Повернення авіаційної принцеси, або Шторм у білих рукавичках»

Місце дії: Головний хол 1-го поверху хмарочоса «Lee Corp». Скляні стіни, мармурова підлога, арки металошукачів та сувора охорона.
Час: П’ятниця, 14:00.

Анна спокійно йшла через хол у своїх незмінних яскраво-червоних кедах, тримаючи в одній руці стакан з холодним карамельним лате, а в іншій — новий ескіз текстильних шпалер. Вона якраз подумки складала план, як змусити Лі Мін Хо на вихідних спробувати мариновані огірки її дідуся, коли простір навколо раптово затих.

Охоронці на вході синхронно витягнулися по струнці та схилилися в глибокому поклоні.

Через скляні двері впевненою, ідеально відточеною ходою топ-моделі увійшла жінка. Це була Чхве Ю Рі — донька власника найбільшої корейської авіакомпанії, відома світська левиця і... колишня дівчина Містера Лі, з якою їхні батьки планували шлюб ще рік тому, поки вона не поїхала на стажування до Парижа. Про це все Анна почула від стажерок з Європи, які завмерли в поклоні, але тихо шепотіли одна одній новини англійською.

Ю Рі виглядала бездоганно: білосніжний дизайнерський костюм, капелюх із широкими крисами, сонцезахисні окуляри Chanel та дві стюардеси, які слухняно несли її валізи позаду. На її обличчі панувала маска абсолютної, холодної переваги. Вона щойно повернулася в Корею і вже встигла прочитати чутки про те, що неприступний Містер Лі Мін Хо знайшов собі якусь «іноземну наречену».

Ю Рі зняла окуляри, і її гострий, як лезо, погляд миттєво перечепився за Анну — єдину людину в холі, яка не вклонилася, а просто стояла посеред мармуру з кавою в руках.

Авіаційна принцеса повільно підійшла до неї. Звук її підборів лунав як цокання бомби уповільненої дії.

— Отже... це ти? — Ю Рі оглянула Анну з ніг до голови з такою зневагою, наче перед нею був дефектний багаж. — Іноземка, яка вирішила, що може гратися в корейську аристократію? Смішно. Русяве волосся та блакитні очі — це непогано для клубу в Ітевоні, але для статусу дружини голови «Lee Corp» потрібен зовсім інший рівень, дівчинко.

Анна навіть не здригнулася. Вона зробила повільний ковток кави, розправила плечі й осяйно посміхнулася своєю фірмовою, нахабною посмішкою ковбоя:
— Доброго дня! А ви, мабуть, та сама колишня, яка так довго літала в хмарах, що пропустила момент, коли Містера Лі спустили на землю? Приємно познайомитися, я — Анна. Головний архітектор лаунжу і, як ви правильно помітили, майбутня дружина вашого колишнього.

Ю Рі ледь помітно зціпила зуби, її ідеальний манікюр впився в шкіряну сумочку Chanel.
— Мін Хо — людина залізна. Його шлюб — це бізнес-стратегія, а не курортний роман. Він пограється з тобою тиждень і викине, як застарілу модель інтер'єру. Ти навіть не знаєш, що таке корейські традиції чеболів. Його родина ніколи не прийме жінку з вулиці.

— Ну, щодо традицій ви запізнилися, — Анна змовницьки підморгнула, зробивши крок ближче і знову порушивши суворий корейський особистий простір. — Його батько вже дав нам благословення. Правда, для цього мені довелося зв'язати Містера Лі ковбойським ласо на їхньому газоні й нагодувати борщем, але, знаєте, у кожного свої методи ведення переговорів.

У Ю Рі від почутого ледь не впав капелюх.
— Що ти верзеш?! Яке ласо?! Який борщ?! Мін Хо ненавидить...

— Ю Рі? — раптом пролунав низький, крижаний голос з боку ліфтів.

Дівчата одночасно повернулися. До них швидким кроком ішов сам Лі Мін Хо. Його висока постать у чорному костюмі випромінювала таку суворість, що навіть стюардеси Ю Рі позадкували. Слідом за ним ледь встигав Хан Джи Вон, чиї очі вже світилися від передчуття головного скандалу року.

Ю Рі миттєво змінила вираз обличчя на ніжно-ображений і зробила крок до нього:
— Мін Хо-я! Нарешті! Я щойно прилетіла з Парижа і почула цей абсурд про твої заручини. Ця іноземка... вона ненормальна, вона каже якісь дикі речі про мотузки і...

Мін Хо навіть не подивився на Ю Рі. Він пройшов повз неї, підійшов прямо до Анни, упевнено взяв її за руку, переплітаючи свої довгі пальці з її пальцями, і спокійно зазирнув у її блакитні очі.
— Анна, ти в порядку? Вона тебе образила?

Анна переможно посміхнулася, міцніше стиснувши його теплу долоню:
— Що ви, Містере Лі! Ми просто обговорювали логістику. Пані Ю Рі переживає за наші бізнес-стратегії.

Мін Хо нарешті повернув голову до своєї колишньої. Його погляд став настільки холодним, що Ю Рі мимоволі зробила крок назад.
— Ю Рі, твоє стажування закінчилося, а моє особисте життя тебе більше не стосується. Анна — моя наречена. Офіційно і назавжди. Якщо твоя авіакомпанія хоче продовжувати контракти з нашою корпорацією, я раджу тобі виявити повагу до моєї майбутньої дружини.

Ю Рі застигла, ковтаючи образу. Вона вперше бачила Містера «Неприступність» таким... гарячим, рішучим і повністю підвладним іншій жінці.

Джи Вон, який стояв позаду, раптом голосно плеснув у долоні:
— Ну що ж, Ю Рі, ласкаво просимо додому! Як бачиш, у нас тут нові правила польотів. На борту подають борщ, а замість ременів безпеки використовують ковбойський аркан. Бажаю приємної посадки в корейську реальність!

Ю Рі різко розвернулася, начепила окуляри Chanel і на ходу крикнула своїм стюардесам: «За мною!», гучно цокаючи підборами до виходу. Шторм було відбито за лічені хвилини.

Мін Хо повернувся до Анни, все ще міцно тримаючи її за руку, і тихо, з легкою посмішкою прошепотів:
— Отже... ти розповіла їй про ласо?

— Ну а що? Країна має знати своїх героїв, Мін Хо-я! — Анна закинула руки йому за шию прямо посеред холу на очах у шокованої охорони. — А тепер ходімо в кабінет. Новий ескіз шпалер сам себе не утвердить.