102

- Але, - я вирішила вже переходити до справи, бо часу на довгі реверанси в мене не було, а красуня відразу насупилася, відчувши зміну мого настрою, - мені здається, ваш талант гідний більшого, ніж марнувати його в цьому закладі.

Я зневажливо обвела поглядом приміщення. На обличчі акторки з’явився подив, який одразу змінився зацікавленістю.

- Ви розумна жінка, - заохотила я її порив. - І можете заробляти набагато більше, ніж отримуєте тут.

Зацікавленість миттю змінилася роздратуванням.

- Я непогано заробляю, до того ж у мене натовпи шанувальників, готових заради моєї прихильності на все, - гордо заявила вона, поправляючи зачіску.

- Навіть не сумніваюся, - знову усміхнулася я. - Але хочу запропонувати вам дещо інше: свободу від чужої думки, свободу від влади постановника й директора театру. Можливість самій обирати п’єсу, в якій гратимете.

Дівчина навіть розвернулася до мене, її поза виказувала надзвичайну зацікавленість, а в очах з’явився жадібний вогник. У цю мить я відчула себе змієм-спокусником, який пропонує золото в обмін на душу.

- Як вас звати? - запитала, зрозумівши, що рибка потрапила в сіті.

- Беана, - відповіла вона не замислюючись, отже, або назвала справжнє ім’я, або давно вигаданий псевдонім, хоча мені було абсолютно байдуже.

- Беано, моя пропозиція - тисяча срібних до вистави й ще тисяча після, - добила я жертву з підступною усмішкою на вустах.

Вона схопилася з крісла.

- І за що ж нині платять такі гроші?! - в її голосі водночас звучали і захват, і страх.

- О! Не хвилюйтеся, нічого такого, - поспішила я її заспокоїти. - Нічого протизаконного. Я пропоную вам зіграти роль для одного глядача. Роль великосвітської леді.

- Усього лише? Навіщо вам це? - схвильовано запитала вона, хоча по очах я бачила, що дівчина вже згодна, просто боїться потрапити в якусь неприємну ситуацію.

Ще б пак, на такі гроші вона зможе жити безбідно щонайменше рік, а якщо розумно ними розпорядиться - то й довше. І зрозуміло, що за чесну роботу таких шалені гроші не пропонують.

І я розповіла їй нехитру історію, вигадану на ходу, щоправда, не надто далеку від істини. З моєї розповіді вона зрозуміла, що мені просто потрібно позбутися надокучливого залицяльника.

- І ви готові платити такі гроші за якусь дрібницю? - приголомшено запитала вона.

Ну так, у її розумінні позбутися закоханого чоловіка простіше простого. Дала відкоша - і готово! Закоханого позбутися нескладно, а от жадібного й розважливого паразита - набагато важче. Видно, їй такі екземпляри ще не траплялися.

- Це не дрібниця, - відповіла їй. - Зіграти потрібно так, щоб ніхто навіть думки не припустив, що це гра. Усе має бути природно.

Після того як Беана погодилася, ми обговорили деталі й домовилися про наступну зустріч. Дівчина сприйняла все з таким ентузіазмом, що я повірила - усе вийде. Здається, її захопив сам процес із професійного погляду, хоча грошики теж неабияк підігрівали зацікавленість в успіху.

Я вже зібралася йти, коли вона гукнула:

- Зачекайте, а як вас звати?

- О! - здивувалася сама собі, так захопилася роллю спокусника, що геть забула про манери. - Марі! Називай мене Марі!

Після цього вийшла із задушливої гримерки. Що ж, пів справи зроблено - героїня в мене є. Залишилося вигадати для неї гідну історію й провести репетицію майбутньої вистави.

Дорогою додому заїхала до бабусиного кабінету, повідомила господаря, що він продається і найближчими днями мені знадобляться гроші. Про ціну ми довго не торгувалися, я погодилася на запропоновану, хоча вона й виявилася нижчою за справжню вартість. У мене не було часу торгуватися.

Поки що все йшло за планом. Вийшовши, тут-таки, на площі, придбала свіжі газети. Що в нас найближчим часом намічається? Треба представити нашу новоспечену аристократку світському товариству. Якщо там їй удасться переконати публіку, що вона знатна леді, то й із Принцом проблем не буде. Тільки треба вибрати захід скромніший, аби туди не заявилися високородні лорди, особливо один надто настирливий герцог.