Полум'яне серце галактики Рів

Розділ 10. Втеча принцеси. Мисливці королеви. Бій.

     Настав ранок і у в’язниці відчинилась залізна, решітчаста брама. До Ен Жі йшли три дівчини, прислуги владики Шен Цана. Вони підійшли та вклонились. — Вітаємо, майбутня наша королево. — привітались в один голос слуги. Одна з них підійшла та вхопила Ен Жі за нижню щелепу та відкрила насильно принцесі рота й запхала капсулу „покори“. Принцеса зробила вигляд, що проковтнула ліки й відкрила для перевірки рота, витягнувши язик на зовні. А коли прислуга відвернулась то Ен Жі виплюнула капсулу собі за спину. Через декілька хвилин принцеса вдавала з себе розслаблену та покірну до всього полонянку. Дівчину розв’язали та повели в покої для підготовки до весілля. Її одягли в розкішну, встелену дорогоцінними камінням, срібну весільну сукню та посадили на стілець перед великим, золотим дзеркалом. Почали причісувати та встеляти голову принцеси різноманітними прикрасами. Вплітали у руде, довге волосся касі* та встановлювали на маківці корону у вигляді сухого гілля, ідентичну короні владики. Полонянка поглядала на свої парні мечі, які лежали по її правий бік та маленьку, дорогу для неї торбинку. Приготування були майже закінченні, коли пролунав сильний вибух і вікно у покоях винесло вибуховою хвилею. З клубів диму виринув Тру на повітряному скейті.                                                                                                                                                                                                                                                       — Хазяйко, я вчасно? — запитав посміхаючись робот.                                                                                                                                                                                                                             — Ти вчасно! Молодець! — хвалила Тру принцеса хапаючи свої парні мечі та торбинку зі шкіряними наручнями. — Дай їм ще трохи жару, Тру. Розвали ці покої до чортів собачих! — наказала Ен Жі, застрибуючи на свій літальний скейт.                                                                                                                                                                                            Пролунав ще один масивний вибух, відкидаючи собою стражів владики, які бігли з усіх сторін на перехоплення втікачки. Двоє виринули з розтрощеного вікна й полетіли в бік лісу. Пролітаючи головну площу палацу, принцеса побачила владику Шена, який підняв погляд в небо й спостерігав за її втечею.                                                                                                                                                                                                  — Що, дурень! Королеву захотів!— кричала з верху принцеса до владики. — Поцілуй мене в дупу, виродок! Надіюсь ми більше ніколи не зустрінемось, і мій поцілунок тобі вже не повернути у подвійному. А корону надінеш якійсь тварині, бо жодна, хороша дівчина за тебе заміж не піде! — дзвінко сміючись принцеса зняла з себе корону та кинула до низу, під ноги Шен Цану і різко в злетіла вгору, та чкурнула геть не оглядаючись.                                                                                                                                                                                                                                                                              Зореліт принцеси вже був піднятий в небо й чекав на подальший політ. Перед втікачами відкрилась брама літального апарату і двоє вже були на командному містку. Принцеса всілась за штурвал.                                                                                                                                                                                                                                        — Ну, Тру валимо звідси! — промовила радісно принцеса й потягнула штурвал на себе.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      Через годину зореліт Ен Жі пробивав собі шлях й маневрував між метеоритами та залишками старих, розбитих планет.                                                                                                                                                                                                                                                          — Тру, максимальна швидкість! Входимо в зоряний простір між Білим альянсом і альянсом Жнеця. Летимо на планету Лам-12. Спробуємо там сховатись. Вона майже безлюдна, але для життя придатна. — оголосила свої плани принцеса.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  — Що ж, хазяйко, як скажете. Куди ви, туди і я. — погодився Тру. — Але не краще сховатись на Лічу — 45? Там точно до вас не доберуться. Тепер вас шукає не тільки ваша бабця, а й владика Шен Цан. Можете втрапити у таку халепу, що вона забере ваше життя. — висловив своє припущення робот.                                                                                                                                                                                                                  — Яке Лічу-45! Я сказала, що туди ні ногою! Більше не згадуй мені цю планету, бо розберу тебе на деталі і продам на чорному ринку! Ти ніби і робот, а нариваєшся на прочухана своїм язиком! — гаркнула роздратовано принцеса.                                                                                                                                                                                      — Все, все мовчу хазяйко! — промовив злякано Тру і пішов готувати зореліт до посадки.                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Ен Жі скинула з себе весільну сукню та позривала з волосся прикраси. Закинула за спину свої улюблені парні мечі та підвісила маленьку торбинку на пояс. Погладила її рукою, ніби для неї там лежав не аби який скарб. Потім поглянула з сумом на відкриту браму зорельоту й вийшла через неї оглядати нову домівку. Так в турботах про їжу та про інші свої потреби для принцеси промайнуло десять днів доволі спокійного життя. В один із днів сидячи біля вогнища принцеса смажила на ньому свій майбутній обід, це була тушка маленького кролика. Тру порався поряд збираючи хмиз для вогнища.                                                                                                                                                                                                                                                   — Тру, я щось чую! Ніби, десь хруснуло неподалік. — чомусь затурбувалась принцеса.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       — Можливо вам почулось, хазяйко? Тут нікого не має. — заспокоював принцесу Тру.                                                                                                                                                                                                                                                                                                            Тільки він це промовив з трьох сторін із за дерев, ніби з під землі повиростали десять міцних, жіночих постатей.                                                                                                                                                                                                                                             — Що дорогенька? Бігала й добігалась. Нарешті ми тебе знайшли. — промовила кремезна жінка з срібним мечем за спиною.                                                                                                                                                                                                                          — Ти Чуя, як завжди на висоті! Вислідила мене, молодець! Ти самий досвідченний мисливець моєї бабусі. — впізнала Ен Жі стражів бабусі та зробила Чуї комплімент.                                                                                                                                                                                                                                                                                                       — Давай, збирайся! Королева тебе зачекалась! Вже й плаха для тебе приготована! — наказала мисливиця Чуя.                                                                                                                                                                                                                                                         — А якщо я не піду з вами? То що буде? — спитала принцеса піднімаючись з місця й поглядом оцінюючи ситуацію.                                                                                                                                                                                                                                                             — То, тоді ми тебе вб’ємо тут, та заберемо твоє тіло для отримання нагороди. Нам все одно. — розповіла мисливиця дістаючи свій срібний меч  із за спини.                                                                                                                                                                                     — Це ще побачимо, хто кого вб’є! Можливо, ця зустріч зі мною для вас буде остання. І ця планета стане вашою могилою. — Ен Жі теж дістала свої мечі і направила в бік противника.                                                                                                                                                                                                                                                                             — Дівчинко, не будь така самовпевнена! — хмикнула головна мисливиця й ринулась до Ен Жі.                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Зав’язався жорстокий бій. Ен Жі спиною до спини з Тру відбивали атаки за атакою. Принцесі вдалось  вбити сім з десяти. Але за секунду двоє мисливець відбили від Ен Жі Тру й почали розрубувати його на частини, він все ж таки встиг вбити одну з нападниць. А іншу смертельно поранити, поки не впав на землю без ніг. Принцеса билась, як дика кішка, але на мить відволіклась на Тру і отримала удар срібним мечем у бік живота. Принцеса не розгубилась і нанесла у відповідь удар своїм мечем чітко в серце мисливиці Чуї. Та впала ніби підкошена захрипівши перед смертним хрипом. Ен Жі тримаючись за бік з якого по пальцям стікала кров підбігла до Тру.                                                                                                                                                                                                                                                                                 — Тру, як ти? — спитала вона нахилившись над роботом.                                                                                                                                                                                                                       — Хазяйко, зі мною все буде добре, але вас поранено срібним мечем. Після нього зупинити самостійно кров не можливо. Ви через пару годин помрете. Покличте на допомогу Дейва. Натисніть червону кнопку. — просив Тру.                                                                                                                                                                                                  — Ні, і ще раз ні! Я живуча, Тру. — категорично заперечила принцеса.                                                                                                                                                                                               — Тоді пробачте, хазяйко! Ви повинні жити! — і Тру різко схопив за зап’ястя Ен Жі й натиснув червону кнопку.                                                                                                                                                                                                                                                                       — Ти, ти на що це зробив? — кричала принцеса на Тру, але він вже не чув, його повіки закрились.                                                                                                                                                                                                                                                                                                    Ен Жі сіла біля робота. Її руки, плечі та ноги були в порізах. Тримаючись рукою за бік живота, вона важко дихала. Від втрати крові почало паморочитись в очах. «Дурний робот, навіщо ти це зробив? Надіюсь, коли Дейв сюди дістанеться, то я вже буду мертва. Мені, так буде краще. Сиджу і сама собі брешу. Я все ж таки хочу його побачити, хоч на мить. Побачити його блакитні очі в останній раз.» — думала принцеса тримаючи в іншій руці торбинку.                                                                                                                                                                                                                     Касі*- шовкові стрічки всипані мілким дорогоцінним камінням.  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше