36

- Дорогі мої парафіяни! Сьогодні я говоритиму про сластолюбство, подружню зраду, - почав отець Гаврилій свою проповідь, проводячи поглядом по всіх присутніх людях, що зібралися на ранкову службу, ніби докоряючи цими смертними гріхами, - вірність,  чистоту помислів і дій.

Палкий погляд пастиря проникав у найпотаємніші глибини людського нутра, змушуючи засумніватись навіть найнепорочнішу людину у своїй чистоті та безгрішності. Тільки найстійкіші й непохитні парафіяни не опустили свої очі вниз, намагаючись сховати їх, щоб отець не зумів побачити в них їхні проступки та провини, і щоб не настало покарання Господнє за скоєні гріхи та відступ від прийнятих божих підвалин та догм.

А ось місис Стокмі не доводилося ховати свої очі від чоловіка так, як вона постійно дивилася в підлогу, проте дуже уважно слухаючи кожне слово, вимовлене її святим чоловіком. Вона сиділа осторонь, нікому не попадаючись на очі, на своєму звичайному місці, як справжня дружина пастиря. Уся увага була прикута до отця Гаврилія. Місис Стокмі знала, що сьогоднішня обрана її чоловіком тема для проповіді була не випадковою. Відразу перед очима постала картина того, як вона з розставленими ногами на кухонному столі насолоджується солодким та таким розпусним блаженством. Від цього вона настільки гостро відчула отриману тоді насолоду, від чого закусила зуби, щоб не видати протяжне зітхання, стиснувши при цьому так міцно ноги, боячись, що хтось міг побачити крізь її чорну рясу те, що діялося там, між ногами, в самому центр її жіночності. Те, як з неї сочиться волога, і кожна клітина пульсує солодкою  знемогою. Ніби кішка, що наситилася, після парування, жалібно нявкала і просила, щоб її ще раз приголубили таким незвичайним, і від цього здається ще більш гріховним, способом, Кетрін заплющила очі, щоб … Для чого вона це зробила? Вона сама не знала про це. Щоб приховати свої бажання? Так, можливо. Щоб сховати свої бажання від чоловіка? Звичайно. Тільки це б не допомогло. Їй здавалося, що він знав її думки, навіть не заглядаючи їй у вічі. Від цього їй ставало ще страшніше. Вона знала, що розплата настане дуже скоро, її душа буде горіти вічно в пеклі за її грішне нутро і сутність. А поки вона ще жива, їй доведеться відмолювати щодня, кожну хвилину свої смертні гріхи.

Єдиною людиною, чиї слова не викликали каяття у власному серці була Аврора Стокмі, матінка того, хто читав проповідь. Вона з гордо піднятою головою дивилася зверхньо зі свого постійного місця в церкві, на якому вона сиділа вже понад дев'ять років, немов на троні, на заблукалих овець. Її царствена постава говорила всім присутнім, що перед ними не проста селянка, якими були всі інші, вона була особливою, з вищого суспільства, до якого простому люду було не дотягнутися ніколи. Аврора була їм не рівня. Кожен почував себе в її присутності незатишно, ніби їх постійно оцінюють і вважають нижче за становищем.

Поправивши чепчик, з якого проглядали два біляві локони, жінка в бежевих рукавичках, струснула маленьку гілочку з рукава її нової синьої накидки, яку так благодушно подарував віконт Крекстон. Якби не такий щедрий подарунок його милості, то матінці отця Гаврилія довелося б нині сидіти в старому і поношеному плащі, який вже давно втратив свій колір та вигляд від частого прання та чищення. Адже зелена темно-сіра накидка, яку вона зазвичай носила, забруднилася і її невістка не встигла вчасно випрати, щоб вона могла її одягнути на богослужіння. Такий результат не порадував би розпещену матрону, яка звикла, щоб усе було так, як вона того забажає. Ось і цього разу все вийшло, як вона того хотіла.

- Це царі земні, сили антихриста, біси, яких сатана випустить із пекла, будуть вести битву з Агнцем. І остання битва буде жахлива та моторошна. Ісус Христос, Агнець і головний супротивник зла, з яким боротимуться всі сили темряви, зосереджені на землі. Вірність є якістю самого Ісуса Христа, сина божого. Вірність не поведе тебе в поразку, чи злидні, чи самотність. У Біблії десятки чи сотні разів Бог підтверджує істину, що Господь зберігає вірних, псалом п'ятнадцятий, рядок п'ятий, що очі Господа на вірних землі, псалом сотий, шостий рядок, і що вірні люди завжди багаті на благословення. Вірність – це святість, а невірність – гріх. Вірність приведе нас до перемоги та на небо. Невірність поведе нас у пекло. Адам виявився невірним, і його вигнали з раю. І почалася моторошна історія. Ісус виявився вірним, він відновив божественні правила – і прийшов порятунок. Вірність приносить спасіння та зцілення, а невірність – деструктивна сила, яка руйнує все довкола.