Розділ 16. Неочікувані наслідки зв'язку

 Увесь цей діалог змушує мене завмерти з широко розплющеними очима. Я просто сиджу й переводжу погляд з одного на іншу. Більша частина їх словесної сутички для мене незрозуміла, та деякі висновки я все-таки роблю. Досі для мене залишаються таємницею слова Пека про брудну кров Ері. Що він мав на увазі під цими словами? Та Ері, мабуть, здогадався про що йшла мова. Від того, як він звертався до нього було навіть мені неприємно. З такими родичами й ворогів не потрібно. Певною мірою, таке ставлення виправдовує його нестерпний характер. В такому оточенні ти просто не маєш права показувати своєї слабкості. Це, наче жити у клітці з хижаками, де, щоб вижити – потрібно стати таким же. І вкотре ловлю себе на думці, що в черговий раз шукаю виправдань його діям.

 Далі все відбувається, наче в якомусь бойовику. До будинку вривається Ася в супроводі Есташа й Власа, котрі на ходу виносять двері. Судячи з їх першої реакції, вони зовсім не помічають Наю, яка продовжує стовбичити над Пеком. Влас одразу прямує до мене й допомагає підвестись, а Есташ тим часом кидається на ворога, приймаючи подобу звіра. Навіть йому не вдається помітити вілу, що неабияк мене дивує, адже ці містичні істоти мали б відчувати усе надприродне.

– Потрібно було одразу з тобою покінчити! – шипить, наче змія Ася, пропалюючи своїм поглядом ворога,  в якого міцними щелепами впивається Есташ.

– А ти думала, що твоя витівка мене зламає?! Зробить схожого з цими жалюгідними істотами і я почну жити серед них?! Помиляєшся, люба! Ти мене не дооцінюєш! Від мене так просто не позбудешся! Навіть зараз, ти помилково вважаєш, що я не маю запасного плану?! Тоді ти не менш наївна за цю дурепу, яку окільцював мій брат! Досі не дійшло?!!! – Сміється і просто розчиняється, наче туман, змушуючи дівчину ледь не кипіти від люті.

 Я взагалі не розумію, що тільки що відбулось і куди він подівся. На власні очі бачила, як Есташ впився в нього своїми гострими зубами. Чи мені тільки так здалось? Як можна було провернути такий фокус?

– Я ж казав, що для цього пройдисвіта життя серед людей занадто м’яке покарання! Потрібно було позбутись від нього, поки у нас був такий шанс і можливість! – бурчить Есташ, повертаючи собі людяність.

– Використав ілюзію контрольовану своєю фізичною силою на відстані! Для цього досить і закляття, яким він скористався. Я відібрала у нього сили, та знання й досвід залишились з ним. – З розчарування усвідомлює Ася, підтверджуючи те, що недооцінила ворога.

 Я навіть не помічаю, коли саме зникає Ная. Хотілось їй подякувати за порятунок, та вона, як і попереднього разу, йде не попрощавшись. Не розумію я й те, що означає для мене її покровительство. Хочеться вірити, що тільки хороше, адже поганого вже достатньо в моєму житті. Можливо, з її допомогою вдасться звільнитись з полону.

– Ти як?! – Цікавиться Влас.

– Не дуже. Не встигла оговтатись від нічного купання в озері, як познайомилась із вашим давнім знайомим. І скажу, що приємного у цій зустрічі виявилось мало.

– Я хвилювався, що ми не встигнемо. Ася бачила видіння, в якому Пек навідається до тебе.

– На щастя, ви саме вчасно. Дякую вам. – Про Наю я нікому не говорю, бо не знаю чи повинно це залишатись нашою з нею таємницею. Не хочеться втратити її довіру й захист.

 Ася допомагає привести до тями Тео і батька з Марком, котрі не одразу усвідомлюють, що тут відбувається і як вона сюди потрапила. Після її пояснень, батько з жахом дивиться на мене:

– Елі, твоя шия…

 Я торкаюсь пальцями до пульсуючих ділянок на шиї й підходжу до маленького дзеркала в дерев’яній оправі  на стіні. Ряд синців красуються в місцях, де його пальці глибоко впивались у мою шкіру.

 Цього разу батько не був таким категоричним по відношенню стосовно Асі й хлопців. Усвідомив, що сам не впорається і її допомога не буде зайвою у боротьбі із новим ворогом, якого вона знає в обличчя і якого вдалось здолати за допомогою родинної магії і ярчуків. Якби він не хотів цього визнавати, та все, що відбувалось з нами було, якимось чином, міцно пов’язаним.

 Тільки після нападу Пека, я в усьому, що зі мною відбулось на озері, зізналась батькові, навіть у тому, що підозрювала Марка. Звісно, правда, яку я на нього звалила, йому не сподобалась. Розповідати про вілу поки що не поспішала, як і те, як мене називав Пек. Мені потрібно було негайно поговорити з Ері, адже тільки він міг прояснити ситуацію. Але як це зробити, коли мені навіть невідомо чи підняли мотоцикл із дна озера. На щастя, Ася сама зачепила цю тему й поцікавилась куди поділи проклятий мотоцикл. Сподіваюсь, що вона у сутичці з ворогом не звернула своєї уваги на фразу про «..закільцьовану моїм братом…». Ще не вистачало нареченого з потойбіччя й пекельного зятя для мого батька.

 Марк сказав, що домовився із хлопцями із сусіднього поселення й на ранок приїде техніка, щоб дістати його на поверхню. Це трохи ускладнювало мої плани поговорити з ним й відтягувало момент істини, а на мій поклик він досі не відгукувався. Доведеться відкласти розмову на пізніше.

 На ранок було вирішено, що деякий час я поживу Асі в родовому маєтку під її пильним наглядом й захистом ярчуків. Звісно бути бранкою не найкраща перспектива, та помирати через сімейні драми сутностей із потойбіччя також не хотілось. Довелось погодитись. Тео повернувся до міста й пообіцяв провідати моїх улюбленців, яких на деякий час взяла до себе його матір і за якими я страшенно скучила. Сподіваюсь, що найближчим часом мені таки вдасться з ними зустрітись. Ася наполягла, щоб мотоцикл ми також прихопили із собою і в цьому я була з нею солідарна. Батько з Марком залишились, щоб з’ясувати більше інформації про мій зв’язок й не маячити перед ярчуками. Я не знала як до всього цього віднесеться Ері, адже він не давав про себе чути навіть після того, як я вкотре спробувала доторкнутись до байка. Я б мала радіти цьому, та чомусь тривога засіла глибоко в моєму серці. Щось змінилось у мені й згодом я дізналась, що саме.