Епілог 3.09.18г
Крамаренко Юрій Петрович сидів у своїй вітальні, пив коньяк і закушував чорною ікрою. Того компромату, що накопала Вікторія, вистачило, щоб усунути конкурента і його компанію. Він ще раз похвалив себе за чуття, коли вирішив звернутися в детективне агенство із чесною репутацією. У дівчиська були свої рахунки із Завальским, і вона одержала реванш за загублену кар'єру в поліції, а ще й компенсацію у вигляді синка самого Семенова. Моторна дівчинка!
По телевізору транслювалася надзвичайна подія.
«Раніше невідомий вбивця Софії Соколовій зробив замах на життя приватного детектива Вікторії Павлової. Їм виявився кандидат у губернатори області. У ході затримки злочинець вчинив опір. Зрозумівши, що сила не на його стороні, він застрелився в присутності співробітників правоохоронних органів».
- Так, ніхто не очікував, що Маркуша так набідокурить. Через крісло в адміністрації погубить коханку. Не думав, що він слабкий по цій частині. Але, як говориться, чужі огріхи нам на руку.
Ця ніч виявилася для Віки й Руслана важкою й доленосною. Їх довго протримали у відділенні поліції. Коли до ділянки стали під'їжджати машини з журналістами, вони скористалися чорним ходом і під покривом ночі добралися до квартири Вікторії.
Прийнявши душ, солодка парочка блаженно розтяглася на дивані.
- Може, потрібно було залишитися й дати інтерв'ю? Завтра б прокинулася знаменитою.
- Ну вже ні! Це - мій ексклюзив. Я візьму інтерв'ю в героїні дня, а точніше, ночі, самостійно.
- З перших вуст? - Віка спокусливо підняла брову.
- Саме. - Він з готовністю наблизився до коханої.
Так, він мажор, але зовсім не зіпсований. А шляхетні хлопчики наприкінці історії одержують гарних дівчинок. І це правда. Перевірено.
#10173 в Любовні романи
#3969 в Сучасний любовний роман
#2214 в Детектив/Трилер
#887 в Детектив
Відредаговано: 19.11.2020