Розділ 6 Розслідування Руслана.

 Розділ 6 Розслідування Руслана.

Київ, 27.06.2016р.,понеділок

Руслан вирішив з головою зануритися в розслідування вбивства Соні. Слава привіз йому трудову книжку сестри, і Семенов прийнявся за її вивчення.

- А де працювала Соня після інституту? Чому вона не залишилася в Києві?

-Думаю, там більша конкуренція.

- А в Харкові її взяли  в якусь фірму по протекції бухгалтером.

- Ага, от запис: фірма….»….». Їй подобалося?

- Вона майже 2 роки там працювала.

- А потім?

- Керівництво змінилося, і вона пішла.

 - А що з особистим життям?

 - Знаєш, Соня не поширювалася. Напевно, хтось був. Вона й за кордоном встигнула побувати. Ненудно жила.

- Мені все-таки здається, що потрібно почати розслідування з Києва. Щоб зрозуміти, що вона була за людей і які події передували її загибелі. Потрібно взяти квиток і ввечері виїхати.

- Я доправлю тебе на вокзал.

- Добре. Під'їдь сюди в 20.30.

-Так.

І Руслан почав збирати речі. Андреналин у крові вирував. Душа вимагала пригод.

У столицю Руслан прибув вранці. Побродив по Хрещатику, посидів у піцерії. Почекав, коли відкриється інститут, де вчилася Соня. Хлопець зайшов у деканат і швидко знайшов загальну мову із секретаркою, яка явно мала пунктуальність і з'явилася на роботі вчасно. Проходили вступні іспити, і в неї не було особливої завантаженості. Скориставшись цим, Руслан вирішив поспілкуватися із симпатичною дівчиною й для початку дістав коробочку цукерок. Коли це не набуло дії, він показав журналістське посвідчення. Тоді секретар Ірочка стала поводитися як зірка, у якої беруть інтерв'ю. Вона з готовністю знайшла особисту справу Соні, показала її характеристику.

- Ця дівчина була чимсь примітна?

- Та ні. Звичайна студентка. Не дурна. А чому до неї такий інтерес?

- Вона загинула. -  Коротко відповів Руслан.

- О! – Очі Ірочки розширилися.- Як?

- Таємниця слідства. Я сподіваюся, що ви хоч щось про неї згадаєте. Важливе.

- Важливе… О! До нас перевели Влада Афонова. Той ще екземпляр. Його виганяли із двох Вузів. Папаша ледве сюди його всунув. Я знаю, що на п'ятому курсі вони зустрічалися. Викладачі тоді ще співчували Соколовій.

- Співчували?

- Так, вона, звичайно, провінціалка, але не можна ж бути такій сліпій. Влад- неблагополучний хлопець. Наркоман.

- А можу я довідатися адресу цього Влада?

- Для слідства? – Запитала секретарка.

-Так.- Їй у тон відповів Руслан.

- Тільки не посилайтеся на мене, добре?

 - Звичайно, Ірочка.

Семенов переписав адресу й, попрощавшись, вийшов. Сімейство Афонових жило майже в центрі. Руслан сказав консьєржу, куди направляється, і піднявся на 10 поверх. Двері відкрили жінка й покликала хазяїна. Вийшов чоловік років 50 з пом'ятим змарнілим обличчям.

- Що ви хотіли?

- Здрастуйте. Поговорити про вашого сина.

- Ми рідко бачимося.

-Він живе в Києві?

- А хто ви?

Руслан показав посвідчення.

- А яка справа журналістові до мого сина? - Чоло Сергія Ілліча покрилося потом.

- Я розслідую загибель Софії Соколової.

- Хто це і яке відношення має до всього цього мій син?

- Ваш син зустрічався із Сонею 3 роки тому. На останньому курсі інституту.

- Заходите. -  Хазяїн запросив Семенова ввійти й проїхати за ним у вітальню. -  Чай, кава?

- Якщо можна, міцну каву. Я сьогодні з поїзда.

- Звідки ви приїхали?

- З Харкова. Там останні 3 роки  проживала Соня.

- Яке відношення Влад має до Харкова?

- Думаю, ніяке.

Сергій Ілліч питально підняв брову.

- Я прагну довідатися про Соню якнайбільше. Якою вона була, зустрічаючись із Владом. Я хотів, щоб ваш син розповів про неї.

- Так яке значення має минуле? Навіщо його ворушити?

- Це може допомогти мені в розслідуванні.

- Добре, запитуйте. Якщо я чимсь зможу допомогти… Із Владом усе-рівно не вдасться поговорити.

- Чому? До нього не пускають. Влад у клініці. Він багато років лікується від наркозалежності.

Руслан ледве не поперхнувся кавою. Він, звичайно, знав, що діти забезпечених батьків частенько балуються таблетками, але в реальності з такими справи не мав. Йому було шкода  батьків Влада, він розумів, як важко знайти загальну мову з наркоманом.

- В інституті він теж вживав?