Розділ 1 Руслан.

Розділ 1 Руслан. Червень 2018рік

Руслан Семенов у заумливості скуйовдив свої й без того неслухняні вихри. Він розглядав фото довговолосої блондинки. Отже, Софія. По - офіційній версії покінчила із собою. Її брат В'ячеслав, який 4 роки  не бачився із сестрою, був на впізнанні. А через тиждень він подзвонив своєму приятелеві Руслану, що працює журналістом у розділі кримінальної хроніки. Він уже 3 року вів свою колонку і мав деякі знайомства в поліції. Слава просив дізнатися, що відбулося, і чому Соня так зробила. Вони сиділи в барі й Руслан слухав кожне слово приятеля.

- Розумієш, все так дивно: закінчують життя самогубством слабаки.

- Або від безвихідності.

-Соня була борцем, вона так намагалася вирватися з убогості, нашого містечка, прагнула до кращого життя.

- Чому ви не спілкувалися стільки років?

- Спочатку сестра виїхала вчитися в Київ, пару раз відвідувала нас на канікулах. А потім зовсім віддалилася. Знаєш, я був підлітком, веселився, бив байдики й особливо не нудьгував. Батьки горбатилися на заводі. Тато пив, скандалив, і мати потай раділа, що в дочки все добре, і вона не поспішає вертатися. Думаю, Соня соромилася нас.

         - Чому?

- Ми були бідними й деградуючими. Я закінчив лише ПТУ, займаюся перевезеннями. Батько отруївся паленою горілкою 2 роки тому, а мати вмерла торік від запалення легенів. Соні в країні не було, вона на похорони не приїхала, але грошей надіслала.

- Виходить, твоя сестра була амбіційна.

- Вона прагнула вирватися із сірості й убогості.

- Похвальне бажання.

-Тільки як їй це вдалося? Чим вона займалася в Києві й Харкові?

- Я прошу тебе з'ясувати це.

- Але як? Ти - розумний і проникливий. За квартиру Соні сплачено до жовтня. Господарка боїться туди входити. Можна щось пошукати там. Я дам ключі. Сходимо разом і подивимося.

- Добре. Я ж твій боржник.- Посміхнувся Руслан і поплескав приятеля по плечу.

Журналіст сів на свій мопед і включив газ. Він згадав історію знайомства зі Славою. Рік тому Семенов почув, що у відомому клубі приторговують наркотиками, двоє його знайомих лежали з токсикацїєю у лікарні. Руслан вирішив у всьому розібратися. Він під прикриттям проник у клуб і влаштувався барменом. Уже через тиждень хлопець побачив, хто поширює таблетки. Ланцюжок «хіміки-охоронець-хазяїн» була розкрита, але винахідливого журналіста здав свій же підгодований поліцейський.

Після роботи Руслана оглушили, сунули в багажник і вивезли в ліс. Над ним чудово попрацювали двоє амбалів, ребра й зараз дають про себе знати. Потім його, немов мішок з костями, кинули в канаву вмирати. Спрага помсти й невгамовне бажання жити допомогли Руслану виповзти на дорогу. Лив дощ, навколо панувала темінь, але фура зупинилася, з неї вийшов міцний короткостріжений хлопець і підбіг до потерпілого. Брудного, мокрого, закривавленого Семенова він витяг на сидіння й відвіз у лікарню. Незнайомець щодня дзвонив і довідувався про здоров'я врятованого, а потім відвідав.

Співробітники клубу були взяті під слідство, а хіміки й власник дивним образом зникли, уникнув арешту. Руслан здружився з В'ячеславом. Його підвищили на посаді, дали вести власний кримінальний стовпчик. Він їздив разом зі слідчими на місце події, а потім висвітлював події для читачів. Його стиль і склад блищали, життя журналіста стало більш насичене й захоплюючим. Тепер він зміг довести батькам, що займається корисною справою. Так, до батьківських тисяч йому далеко, але на скромну холостяцьку однушку він назбирав і на хліб з маслом йому вистачає. Руслан зацікавився цим випадком і можливістю відплатити Славі добром.

Зйомна квартира, де раніше жила Соня, радувала око. Семенов оглянув симпатичну спальню, витриману в бежево-блакитних тонах. Ніяких тобі рожевих рюшечок, серденьок і м'яких музичних іграшок. Усе свіжо, динамічно. Він не знав, чим займалася Соня, але у квартирі не було ні ноутбука, ні комп'ютера. Отже, вдома або в інтернеті вона не працювала. Отже, це - типове гніздечко для побачень. Чоловічих речей ніде не було, але у всьому протягала якась романтична атмосфера. А наявність чималої кількості сексуальної білизни свідчила про те, що його власниця любить справляти враження. Виходить, був і об'єкт страсті. Ні фото, ні одягу, ні натяку на чоловіка, якого можна ідентифікувати. Квартирна господарка сказала, що дівчина сама платила за півроку вперед, а чоловіка вона не бачила. Цікаво, чому поліцейські детально не опитали сусідів? Імовірно, всіх улаштувала версія самогубства.

Слава зібрав 3 великі сумки з речами Соні й поїхав додому, де його чекала цивільна дружина, а Руслан вирішив залишитися у квартирі Соні. Удома його ніхто не чекав, а на роботу ближче добиратися звідси. Їсти час подумати й зосередитися. Хлопець зняв свої рвані по - моді джинси, футболку й пішов у душ. Під гарячими розслаблюючими струменями води Руслан задумався й занурився в спогади.

Маленький кучерявий хлопчик з дитинства мріяв стати поліцейським. Він тихенько прокрадався у вітальню й тихенько дивився разом з дорослими «Комісар Катані», «Мегре», «Пуаро», «Комісар Рекс». У старших класах він захопився « Вулицями розбитих ліхтарів» і фанатів від « Ментів». Його рішення зробити в поліцейську академію вчений тато прийняв у багнети. Мама-біолог благала його піти «хоча б на юриста». Руслан вибрав факультет журналістики й з'їхав у гуртожиток подалі від сімейних скандалів.