Пролог

Над еміратом встає сонце. Торкається спочатку блакитних вод затоки, потім, обпаливши вогнем край білих пісків, спалахує у вікнах хмарочосів, посилюючись у дзеркальному відображенні розплавленим золотом.

Світанок у місті не схожий на світанок у пустелі. Навіть зараз мене непереборно тягне туди. У дикі піски під палючим, розпеченим небом. Суворий край, де пройшло моє дитинство. Блага цивілізації та величезні гроші не змогли приспати мою любов до цього дикого краю, куди можна було дістатися лише через кордони мого клану. Але охочих було мало. Небезпечний та довгий шлях, якщо не знати особливих стежок та повітряних шляхів. Усі переговори проводилися тут, у серці емірату.

- Вона буде на рауті сама. Я подбав про те, щоб її чоловік і мати не встигли прилетіти до емірату до початку піщаної бурі. Вісам Аль-Махабі разом із сім'єю у діловій поїздці. Я створив ідеальні умови для викрадення.

Діловий костюм дратує Саїда Ассасіна. Воїн пісків та нащадок бедуїнів не провалив ще жодного завдання. Я впевнений – і це доручення виконає блискуче. Але побоювання відданого слуги мого батька продиктовані більшою мірою піклуванням про мене, ніж сумнівами.

- Ви усвідомлюєте, мій шейх? Газаль – принцеса впливової сім'ї, дружина шановної людини. Викрасти її та забрати в піски пустелі... боюся, це неможливо.

- Такого слова немає у моєму лексиконі. Цієї ж ночі ви повинні виконати свій обов'язок. Газаль була обіцяла мені від народження. Інтриги покійного шейха Аль-Махабі лише відсунули час фатуму, але не скасували його.

Саїд дивиться мені в обличчя, ніби намагається побачити тінь сумніву. Але ні. Цього він там ніколи не побачить. Я міг би заплющити очі на обітницю, дану нашими батьками один одному, якби мої інтереси не враховували шлюбу. Але є те, що ніколи не змусить мене звернути з обраного шляху. А саме – почуття до жінки, яка про це навіть не здогадується.

- Кемалю, ти мені як син, - по смаглявому обличчі Ассасіна пробігає темна тінь. - Будь впевнений, я виконаю твоє прохання ціною власного життя. Але ти розумієш, з якими труднощами доведеться зіткнутися? Принцеса Газаль досягла популярності у науковому світі Європи. Вона практично зреклася культури та звичаїв своєї батьківщини після того, як дізналася про вчинки шейха Давуда. Наскільки мені відомо, Даліль бін Заремі дозволив дружині вибрати те життя, яке їй до вподоби. Приборкання цієї дикої тигриці, яка пізнала свободу невірних, буде тобі зовсім не насолодою, а проблемою.

- Даліль не воїн. Він людина науки. Немає нічого дивного у тому, що потрапив під каблук дружини. Але я вкажу Газаль її справжнє місце і не дозволю забути, що вона, як і я, народжена тут. І я впевнений, довгої війни між нами не буде: вона покохає мене і підкориться без туги на серці.

- Я певен, що ти знаєш, що робиш. Але в спробі захистити тебе навіть від себе самого, Кемаль, я завжди проситиму слово. Скажи, чи не буде розбите твоє серце, якщо червона троянда Аль-Махабі так і не віддасть тобі ні свого кохання, ні своєї покори?

Відчуваю, як усередині підіймається темний вихор, серце шалено стукає. Холодна рішучість мені знайома – я можу бути безжальним настільки, що це принесе смерть усім, хто буде поряд. А тим, хто встоїть, доведеться дуже нелегко.

- Якщо вона не віддасть мені все це добровільно, я заберу тими методами, які стануть для неї фатальними.