13

Дівчина затамувала подих. Так її ім`я скорочував тільки він. Добре, що ім`я сестри теж можна так вживати, інакше велика таємниця стала б відомою.  Хоч вони вже три місяці заручені, проте хлопець завжди ставився до неї з повагою і ніколи не дозволяв собі обіймати її та інші розпусні дії. Проте не тільки цим він відрізнявся від ікарійця. На відміну від цього загарбника був спокійним, розсудливим та з ідеальними манерами поведінки. За такий публічний вияв почуттів, Найджел напевно засуджує її. Усвідомивши це, Анабель зробила крок назад і одразу зустрілася із розлюченим поглядом Ейнара, який уже встиг підвестися. Не давши змоги їй відповісти, зневажливо звернувся до гостя:

- Бачу, Ви дуже добре знайомі.

Принцеса навіть раділа, що їй зараз не доведеться  виправдовуватися за свою поведінку і вона вирішила відповісти за нього. Зрештою, має впевнитися, що Найджелу відомо про її обман:

- Так, це наречений Анабель, мій майбутній родич.

Ейнар хижо зіщулився та кинув на неї колючий погляд повний докору. Бачила, як він придушує у собі незрозумілий спалах люті.

- Добре, що ти це пам’ятаєш. – Підійшов до Найджела та простягнув руку: - Я третій наслідний принц Ікарії, син Вестгейра Агмунда Йєнсена Могутнього – Ейнар Хольм Йєнсен.

- Герцог Найджел Саллоу – якось невпевнено потиснув долоню своєму співрозмовнику. Ікарієць вказав рукою на стіл:

- Сідайте і приєднуйтеся до сніданку, ми з Мірабель якраз збиралися розпочати трапезу і чесно зізнаюся не чекали на таку ранню появу гостей.

Найджел присів на відведене йому місце та постелив серветку на коліна. Складалося враження, що він і справді збирається їсти. Слуги вмить принесли додаткові столові прилади та швидко зайнялися сервіруванням. Анабель здолала бажання сісти поруч і зайняла той стілець, на якому сиділа раніше. Коли до них приєднався ікарієць, герцог впевнено поглянув йому в очі:

- Справа важлива і я не міг більше зволікати. Які Ваші умови для звільнення Бель?

Ейнар не квапився з відповіддю. Повільно почав розрізати млинець у своїй тарілці.

- Я вже говорив, всього лиш зустріч з принцесою.

- Це неможливо, нам не відоме її місце перебування.

Почувши заперечення Найджела, загарбник відклав ножа у бік. Поглянув на нього вбивчим поглядом  від якого герцог ледь втягнув шию в плечі.

- Я Вам не вірю. Коханий наречений не може не знати де його половинка.

Зробив особливий наголос на слові «коханий». Тільки зараз Анабель задумалася – а чи кохає вона його по-справжньому? Нареченого обрав їй батько і дівчина навіть не думала перечити. Він з гідного роду, з ідеальною репутацією та манерами. Саме ці якості необхідні майбутньому королю. Від тоді, як вони заручилися, вона сама переконалася у всіх цих чеснотах і перейнялася симпатією до цього чоловіка.  Почуття кохання їй не відоме, але звідки ж знати, можливо, саме той набір почуттів, які відчуває до Найджела ним і є. Якби там не було, вона хоче за нього заміж, і туга за цим хлопцем всі дні вимушеної розлуки роздирала її на шматки. Голос нареченого вирвав з цих роздумів:

- Мені шкода, але це так. Я навіть не впевнений чи вона ще жива.

Ейнар поклав лікті на стіл і такою поведінкою зайвий раз переконав дівчину у своїй невихованості. Герцог Саллоу, у порівнянні з ним, був взірцем гарних манер. Мабуть, ікарійця зовсім не турбував її осудливий погляд і майже байдужим тоном заявив:

- Я дав три дні на пошуки зниклої принцеси, один день минув, тож маєте ще два, щоб знайти її. Якщо Анабель не прибуде вчасно, то я зроблю Мірабель своєю наложницею.

Своїм зізнанням ошелешив не тільки дівчину, але й герцога. Заявити це так нахабно і привселюдно все одно, що змішати її з брудом. Таке висловлювання не припустиме і вона гнівно обурилася:

- А як же твоя обіцянка не завдавати мені шкоди?

- Невже це шкода? Навпаки, ми обоє отримаємо насолоду.

Обличчя Ейнара розтягнулося у задоволеній посмішці. Щоб остаточно приголомшити, чоловік ще й підморгнув Анабель. Найджел не стримався та зіскочив на ноги. Біла серветка, яку він так охайно розстеляв на власних колінах, беззвучно впала на підлогу.

- Та як Ви смієте? Бель не з тих розпусних жінок яких можна так використовувати.

Ікарієць наче потішався з такої бурхливої реакції та не забирав зухвалу посмішку зі свого обличчя:

- Можливо, відкрию Вам таємницю, але бавитися можна не тільки з розпусними жінками. До того ж плітки, які дійшли до мене про репутацію герцогині, змушують задуматися над її приналежністю до цієї групи осіб.

Анабель мовчки обурилася. Тепер зрозуміло чому він так вільно поводиться з нею. Вважає її легковажною, розпусною особою. Навіть не зважаючи на амурні пригоди сестри, вона ніколи так не думала про неї, а якийсь дикун, який і сам не славиться невинністю, сміє її засуджувати. За честь Мірабель вступився Найджел:

- Це тільки плітки й нічого більше. Не смійте її чіпати. Я готовий заплатити Вам. У скільки Ви оцінюєте її свободу?

- Сам заплачу, щоб тільки Ви зникли з моїх очей. Я назвав свою ціну – єдина зустріч з принцесою для обговорення подальшої долі королівства. Якщо вона Вас не влаштовує, то не смію більше затримувати.