ГЛАВА 28

Поліна.

Геннадій Клемков - власною персоною! Чому тоді в мене така реакція, логічно, якщо запитаєте Ви? Бо він, як завжди впевнено крокує назустріч, але не сам, а зі своєю сім'єю. 

Кого найменше я могла уявити його дружиною, то це Софію. Так-так, Ви не помилилися, колишня дівчина Данієля. Та ще й вдвох тримають за руки дівчинку, якій на вигляд років п’ять. 

Логічно, єдине, що хочеться зараз зробити - щезнути. 

І тільки Лівія захоплено щебече поряд - “Полю, ходімо зайдемо сюди, така сукня гарна на вітрині, тобі неодмінно пасуватиме, ті двоє слиною стечуть, коли тебе побачать в ній!..”

Яка іронія долі! 

Гірко! Навіть не збрешу, якщо зізнаюся, що боляче. 

Соня як і шість років тому, дуже гарна, а ця темно-синя класична сукня ще більше підкреслює ніжний колір її шкіри. Вишукані манери, легка хода. Ну справжня королева!

— Поля? Поліна Тамрицька? - Соня зупиняється майже поряд і робить крок у мій бік. - Не помиляюся?

І впізнала ж. Ніхто не пізнав, а вона на диво одразу! 

Що я скажу, що ні, Ви обізналися? Коли Клемков не зводить з мене очей. Погляд такий пронизливий, що стає ще гірше. Особливо від того, що ще декілька годин тому сама цілувала одруженого чоловіка. Ганьба мені! 

— Ні! Не помилилася! - зупиняюся.

В решті-решт, може й краще.Тепер немає місця для не потрібних ілюзій.

— Боже! Полю! Ти так змінилася! Стала справжньою красунею! - привітливо вигукнула молода жінка і навіть спробувала мене обійняти.

Донька схопила Софію за ноги, притулилася до неї. 

— Ходімо, Соню! - поквапив її Клемков. 

Що так? Боїться, щоб я зайвого не сказала? Та по суті окрім випадково зірваних поцілунків між нами нічого й не було. Та чи варто вважати зрадою виключно статеву близькість? А як щодо духовної зради? Коли ти захоплюєшся іншою людиною, думаєш про неї? Хоча, може це я сама намалювала те чого ніколи насправді не було? 

Я його ворог, конкурент! Може мав на меті позбутися мене таким чином. Наприклад, скомпрометувати… Адже те фото в газеті хтось же зробив! Хто з клієнтів довірятиме тобі, якщо не впевнений на чиєму боці ти граєш…

Цікаво, чи бачила цю статтю Соня? Яка була її реакція, якщо так? Чи брехав їй в очі, стверджуючи, що це я сама його поцілувала? Переконував, що так треба?

А можливо, я щойно дізналася про основну причину ворожнечі Данієля і Геннадія Клемкова?! Яблуком розбрату стала Софія?

Крокодил Гена насупився, поглянувши на мене в останній раз, наче прочитав мої думки! Потім потягнув свою сім'ю геть в інший бік. Ось так ми розійшлися, як у морі кораблі…

— Хто це був? - запитала Лівія таким тоном, що одразу стало зрозуміло,  втекти від відповіді цього разу мені не вдасться. 

— Мій конкурент! - відповіла з сумом у голосі, думаю обличчя та очі теж повністю видають мене зараз. 

— Той самий? - здивовано запитує подружка.

— Так! - киваю.

— Тоді нам неодмінно треба придбати ту сукню! - запевнила мене вона. - А ти знала, що в нього є сім'я? 

— Ні! - похнюпилася я.

— Нічого! Краще варіант де ти раніше дізнаєшся, ніж коли вже пізно бо ти по вуха закохана… 

Краще, при умові, що це все ще перший варіант, тобто на самому початку…

А до якого варіанту зараз відношуся я? Вже й сама не знаю…

— Вирішено! Купуємо сукні і їдемо у нічний клуб! - вигукнула Лів.

— Що-о? Я на таке не погоджувалася! - запротестувала.

— Я за тебе вже все вирішила! Якщо досі нічого серйозного ні з першим, ні з другим, ми йдемо шукати третього!

Не дівчина - вогонь! Звідки в неї стільки енергії? 

Та зараз не хочеться ні сукні, ні гулянки в нічному клубі, тим паче нових знайомств… Хочеться сховатися вдома під ковдрою, заплющити очі і вмовити себе, хоч на певний час, що нічого цього не було… Аби не відчувати огиду до себе. 

От тільки чи вдастся? Під великим питанням!