5. Станіслав. Що відбувається

Сьогодні день важкий , тож мені потрібно зробити багато справ.

— Привіт - сказала Марина . Я чекав біля її під'їзду як колись. 

—Привіт - відповів я.- поїдемо в один об'єкт,  потрібно твоє уявлення що до дизайну , готова?

— Це не зв'язано з роботи , отже маю відхілити твоє запрошення- сказала вона. 

— Ти працюєш на мене , отже яка работа стосується мене то повинно стосуватися й тебе - гарчу на неї .

—Але..-хотіла сказати дівчина як я перебив.

—Ніяких Але! І не дивись на мене так , я твій босс. - сказав я. 

— Та пішов ти- гарчить собі під ніс як дитя.

— на наступний раз голосніше говори.- фирхнув я.

На протязі дороги ми мовчали , коли доїхали,  біля об'єкту була кав'ярня. Я замовив каву собі та їй. 

Взяв дві чашечки кави , як біля неї з'явився чоловік , на вигляд 24 років. Підійшовши послухав їх розмову. 

— Красуне,  ну пішли з нами , що ти так? У мене не тільки твердий гаманець а і де що інше - каже чоловік.  

—Кохана,  щось сталося? - ігноруючи слова чоловіка,  я звернувся до неї . Я божественно ревную її до всіх . Господи , хто цей дурень , я йому зараз шию зламаю.  Але тримаємось . 

— Нічого , Станіславе Ігоровичу. Йому час іти , до побачення - відвела погляд до мене,  та посміхнулася. 

Їй личить дуже. Повернувся до чоловіка,  з лівою вдарив чоловіка по обличчю , і ще кілька разів з ноги до паху , нехай звикає. Хлопець корчиться від болю. Дивлюся на дівчину , вона явно перелякана.  Простягаю каву дівчині,  вона бере та дякує.  Ми зайшли в об'єкт,  це моя квартира , тобто бабуся її купила , коли дізналася що я кохаю Марину , вони з бабусею товаришували. Ніби прочитавши мої думки , Марина звернулася до мене. 

— Ти про Клавдію Петрівну думаєш?  - її очі сяють , мені так тепло. 

— Так..-відповів. 

— Станіслав Ігоровичу , підніміть руки та не рухатись,  вас затримали бійку. - сказав правоохоронець,  я подивився на Марину , посміхнувся та пошепки сказав 

— Кицю , чекай мене сьогодні вечером. Я приїду до тебе 

— Стоп , як ти мене назвав? ..- вона виглядала як налякана,  я розсміявся.  

Її має довезти моя охорона , я заборонив їхати зі мною в відділ поліції.