- Глава 5.2 -

Після вечері знову йду до себе і не залишаю кімнату до ранку. Прокидаюсь раніше за всіх, п’ю каву і викликаю таксі. Їхати з Тімом не хочу. Знаю, що брат знову буде мене діставати. 

Залишаю будинок ще до того, як хтось мене помічає. Сідаю в таксі і їду в універ. По дорозі пишу повідомлення брату, щоб мене не чекав, і, вимкнувши звук, кидаю телефон назад у сумку.  

– Ти сьогодні зла, – говорить Каріна, коли знаходить мене на задньому дворі універу. Тут нікого немає, і є можливість посидіти в тиші. 

– Роздратована, – виправляю її. Розповідаю про все, що було вчора, але отримую від Каріни не ті слова, які хотіла почути.

– Мені здається, що ти роздуваєш з мухи слона. Я впевнена, що Марк не хотів тебе образити. Він вказав на твої недоліки, щоб ти знала, на що треба звернути увагу.

– Ти серйозно? – останнє, чого хочу – це посваритися з Каріною. – Він сказав, що я ще не готова! Хоча коли ми були удвох, хвалив мене. 

– Ну, це дещо дивно, – Каріна стенає плечима. – Але якщо глянути з іншого боку, то це ще один стимул для тебе показати їм усім, що ти чогось варта. От складеш на права – і Марк подавиться своїми словами.

– Треба ще скласти, – зітхаю. – А в мене зараз стан повної розгубленості. 

– Тоді бери себе в руки, – подруга торкається мого плеча. – Я впевнена, що завтра ти все здаси й вже зовсім скоро будеш розсікати на своїй тачці.

– Дякую, що віриш в мене, – усміхаюсь і сама тягнусь, щоб обійняти подругу. 

– Я ж люблю тебе.

Це приємно. Я щаслива, що в мене є Каріна. Поговоривши з нею, я відчуваю себе значно краще. Ми йдемо на пари, але біля аудиторії я дивлюсь у вікно і бачу, як на парковці з’являється Мустанг Марка. Ще вчора я б дочекалася, коли він вийде на вулицю, але не сьогодні. 

Я буду його уникати! Думаю, можна розпочати просто зараз. 

Перші дві пари проходять, на диво, швидко. Я концентрую свою увагу на навчанні, тому що зовсім скоро розпочнуться танцювальні турніри й мені доведеться пропускати значну частину занять. 

Радію, що сьогодні після пар тренування. Буде можливість ще більше скинути пар. Завтра екзамен з водіння. Це саме те, що мені потрібно. Завантажити себе по повній програмі, щоб не думати про Марка. 

На великій перерві ми з Каріною йдемо в їдальню. За великим столом вже сидить вся компанія футболістів, але я в їхній бік не дивлюсь. 

– Ти чудово тримаєшся, – усміхається Каріна, коли сідаємо за стіл. 

– Дякую, – видихаю. 

– Привіт! – за наш стіл сідає Вадим і закриває мені весь вид на стіл футболістів. – Як справи?

– Чудово, – Каріна кладе до рота шматок котлети. – А в тебе?

– Як завжди, – Вадим дивиться на мене. – Не забула про сьогоднішнє тренування? Сьогодні Марія розповість про перший турнір. Цікаво, коли він розпочнеться. 

– О, то скоро ти будеш сяяти на сцені! – усміхається Каріна, дивлячись в мій бік. – Ще одна важлива справа, яка допоможе тобі не думати про…

– Про що? – питає Вадим.

– Про дурниці, – Каріна йому усміхається. 

Закінчивши з обідом, ми повертаємося в аудиторію, і Каріна вирішує поділитися своїми спостереженнями. 

– Вадим на тебе запав! Це видно неозброєним оком! – заявляє. 

– Він мені не подобається, – кажу. – Ми просто партнери з танців. 

– І що? Хлопець не обов’язково має подобатися. Головне, щоб він був гарним, – фиркає. 

– Не в моєму випадку, – кажу. Ми зупиняємось біля аудиторії, і я помічаю Злату, котра йде з іншими дівчатами якраз в наш бік. 

Не зважаючи на неприязнь до її персони, я вітаюсь з нею, коли вона зупиняється біля нас. 

– Як справи, Теє? Я чула, Марк вчора був твоїм вчителем, – вона усміхається і наче не злиться. Чому ж тоді я настільки зла зараз? 

– Був, – кажу. – Завтра в мене екзамен.

– Тоді бажаю успіху! – Злата йде, а я дивлюсь їй вслід і нічого не розумію. 

– Вона така мила, що аж нудить, – фиркає Каріна. 

Не можу не погодитися. Це дивно. Чому Злата така хороша? Тому що я лише молодша сестра Тимофія і не несу загрози? Вона однозначно не ревнує мене до Марка. Отже, впевнена, що він ніколи не гляне на мене як на дівчину. 

Просто чудово!