Глава 1

Князь Даерон нервово крокував з боку в бік у дальньому кутку медичного відсіку, намагаючись узяти себе в руки за допомогою техніки дихання, але зараз це допомагало слабо. Кожен погляд на його доньку, що перебувала в регенераційній капсулі, піднімав у ньому хвилю люті. Думка була одна - стерти з лиця всесвіту будинок Юмарі. А Калеба... Калеба він хотів придушити власними руками.

З роздумів його вивів голова медвідділу, який обережно підійшов до нього. Високий і худорлявий, з блідо-синьою шкірою і чорними очима, схожими на безодню, представник раси Азур стояв перед князем із незворушним виразом обличчя, але голос його був забарвлений ноткою здивування:

• Ваша величність, ми завершили відновлення вашої доньки, - промовив медик і злегка повернув голову, кинувши дивний погляд на капсулу.
• Щось не так? - схвильовано запитав князь.
• Річ у тім, що на ваше прохання ми спробували видалити встановлені імпланти та аугментації, але... нам це не вдалося, - відповів медик із видимим виразом розгубленості на обличчі.

Князь недовірливо глянув на співрозмовника. Медики з раси Азур були визнаними експертами в кібернетиці та біоінженерії, тож його слова тільки посилили тривогу князя.

• Не вдалося? Але як це можливо?
• Церебральний імплант, встановлений у неї в мозку, має абсолютно незнайому нам структуру, - продовжив медик, - ба більше, він керується самостійним штучним інтелектом. І це не квазі-розумний ШІ, що зазвичай зустрічається, а щось інше. Коли ми спробували від'єднати аугментацію руки, імплант зламав наше обладнання і заблокував систему.
• Ви хочете сказати, що в голові моєї доньки знаходиться розумний ескін, який зламав системи мого корабля? Тільки щоб зупинити вас? - князь дивився на медика з невимовною сумішшю тривоги і гніву, - Наскільки він небезпечний?
• Судити про це складно. Однак, схоже, що іскін її захищає, бо спробував зв'язатися з нами, - сказав глава медотсеку, простягаючи князю планшет.

На екрані світився короткий напис: "Ця процедура небажана. Потрібне схвалення носія."

Даерон уставився на повідомлення.

• Виймайте її, - сказав він тихо, стримуючи зростаючий гнів.

Сілін прийшла до тями в регенераційній капсулі, перебуваючи в оточенні світло-блакитної рідини, яка тиснула на груди, залишаючи печіння в легенях. Дихати наногелем через трубки, вставлені їй в рот було важко. Через каламутну рідину вона ледь розрізняла силуети людей у білих комбінезонах, які снували навколо капсули. Раптова судома пронизала тіло, і вона відчула, як до неї повертається здатність ворушитися. Медики відразу помітили це, і за сигналом капсула почала повільно спорожнятися, випускаючи регенераційну рідину через клапани.

Щойно капсула прийняла горизонтальне положення і відкрилася, до неї підійшли медики зі сканерами. Молодий ельф-медик обережно витягнув трубку з її горла і, кивнувши напарниці, відійшов убік, пропускаючи вперед князя. Даерон, у своєму білосніжному мундирі зі срібною вишивкою, дбайливо вкрив доньку термоковдрою і погладив її по голові.

• Ну, Сілін, ти нас усіх неабияк налякала, - сказав він із полегшенням у голосі.
• Як хлопці? - прошепотіла вона, ледь повернувшись до тями.
• Усі в порядку. Нікс ще в капсулі, а Сіндал у техніків, йому потрібне серйозне відновлення, а на кораблі це зробити складно. Але один із твоїх друзів трохи його підлатав дорогою сюди, а з рештою все в нормі.

 Князь із посмішкою додав:

• У тебе непогана команда зібралась, а наявність  пілота стала вашим порятунком.
• Всі дісталися? - натужно перепитала Сілін.
• Не переживай, всі. Ще зможеш із ними зустрітися.
• Отже, всі, - з полегшенням зітхнула вона, - де ми зараз? - запитала вона, оглядаючи медичний відсік, яка явно була обладнана для тривалих перельотів.
• На борту фрегата "Ереба". Зараз ми намагаємося відірватись від погоні.
• Чому ми не в гіперстрибку? - Сілін трішки похитуючись піднялась на ноги, однією рукою притримуючи ковдру.
• Ми просто не встигли, - пояснив князь, - нас переслідує флагман князя Юмарі на есмінці "Крушитель". У нього встановлені пригнічувачі, тому ми не можемо зробити стрибок або зв'язатися з нашим флотом. Поки сховалися в полі астероїдів. Вони занадто великі, тож  не можуть тут маневрувати. Але щойно ми покинемо поле, то одразу потрапимо в їхню зону вогню.
• І довго ми тут ховаємося? - запитала Сілін, напружено глянувши на батька.
• Майже добу. Якщо вони викликали підкріплення, то у нас залишається максимум ще один день.
• Тоді треба щось придумати, - рішуче відповіла вона, кинувши погляд на свою форму, що лежала на столику поруч. Спинивши погляд на аугментованій руці, Сілін задумалась.
• Тебе пошарпало неабияк, - з жалем сказав батько, - крайній ступінь виснаження, зламані ребра, пробита легеня, розірвані зв'язки та м'язи. Ми відновили все, але...

Він простягнув їй планшет із дивним повідомленням. Сілін вчиталася в короткий напис, перш ніж її обличчя осяяла посмішка:

• О! Ви познайомилися з Еліотом, - сказала вона.

Князь із ледь вловимою усмішкою на губах кивнув і додав:

• Я почекаю зовні. Одягнися, і тоді поговоримо. До речі, біле волосся тобі личить краще, ніж чорне.

Сілін подивилась на своє пасмо волосся яке було ше мокре від реген гелю і волосся знов прийняло свого природного білосніжного кольору.

Після того, як батько пішов, одна із медсестер провела її в душову де Сілін прийняла душ і одягнула  темно-синій мундир, що приготували для неї, одягнувшись, вона вийшла з медблоку в слабко освітлений коридор, де на неї чекав батько. Він стояв, задумливо схрестивши руки на грудях, але, побачивши її, ледь посміхнувся. Сілін, підходячи до нього, помітила на своєму плечі дві білі діагональні смужки й усміхнулася:

• Капрал? Серйозно? - її голос був сповнений легкої іронії.
• Ну, ти дворянка і вже зібрала свою команду, рядовим бути ти не можеш, - відмахнувся батько з посмішкою, - а тепер відповідай мені на запитання: хто такий Еліот і звідки він узявся? Він нас дуже налякав, коли зламав системи корабля.