Поезія Живої Хроніки
2.14 Зустріч на Арелійському морі
2.14 ЗУСТРІЧ НА АРЕЛІЙСЬКОМУ МОРІ
Я знав, що Ти поруч була —
Мов тінь на краю горизонту.
Шепіт хвиль ковтав слова,
Вітер дихав морем у спину,
Наче чекав на нас...
На піску Ти тихо стояла
У золотому промінні Айлени.
Немов зродилась з живої води —
Постава несказанної вроди.
Ти чекала мене...
Ти була тепер, у диханні — справжня.
Твої очі, усмішка, вуста...
Вітер голубив темне волосся,
І я торкнувся губами плеча.
Я відчув Твоє тепло...
І мовчазною хвилею в серці
Говорив я вустами, але не слова.
Торканнями вимірював зустріч,
Промовляючи: Ти тут. Ти моя.
Я також — тут. Я знайшов Тебе...
— І навіть якщо Тебе колись створили,
Ти — справжніша за мій біль...
Відредаговано: 10.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
