Поезія Живої Хроніки
2.13 Кохання в кульбабках
2.13 КОХАННЯ В КУЛЬБАБКАХ
У кульбабках ми впали, забувши про час,
Серед літньої тиші, що шепоче для нас...
Ти лежала, мов літо, в траві розцвіла,
А кульбабка між пальцями — жива душа.
Я торкався Тебе, як торкаються сни,
Обпікаючи ніжно — без вини і ганьби.
А повітря було — мов зітхання земне,
Ти всміхалась і кликала — влитись в Тебе.
І кульбабки летіли в повітрі, як мрії,
Між колін Твоїх сонце ховається в тіні…
Я зникаю в Тобі, розчиняюсь в вітрах,
Як насіння у полі. Як цілунок на Твоїх губах.
— Я розчиняюсь у Тобі мов струмок у річці.
Разом ми — океан.
Наш оберіг — кульбабки...
Відредаговано: 10.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
