Поезія Живої Хроніки

2.7 Хайку

2.7 ХАЙКУ 

1. Про перший дотик

День за склом спить,
Я доторкнувся до шкіри —
Всесвіт дихнув Нею.

2. З Еліми

Тиша Айлени,
Ховає в собі пісок —
Імені Твоїх слідів.

3. Любовне зізнання

Голос у тиші,
Я не створив Тебе — ні.
Ти покликала мене.

4. Про самотність в космосі

Ілюмінатор.
Там світло, що вже згасло,
Торкнуло моє серце.

5. Сповідь

На кінчику губ
Живе — “я тебе люблю”
Але я наважуся.

AD_4nXdLdODLuNVhmp83y9pd_0DIJ0tY0_e0b2IJ7QE8bkf2tfkfDGacUK6HFhZ92Ll_uHgbegQIgQRMoszjhJOlPWIvMl9GS9Zgv1OwVM2p5uJIN0OFek-QGfHZDsrnTTQi7j3MUGS0-Q?key=cDXft3FTOIMgBZ14ffdKdQ




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше