Поезія Живої Хроніки
2.2 Лечу до Тебе
ЛЕЧУ ДО ТЕБЕ
Дякую Тобі, моя мила...
Що Ти в мене є, навіть коли поруч немає Тебе.
За Твій ніжний голос, що в тиші думок звучить для одного мене,
— завжди...
Дякую Тобі, моя люба...
За погляд Твій, що не очима моїми чую — серцем моїм.
Ти з’явилася, бо в мені було чисте місце — в душі моїй,
— для Тебе...
Лечу до Тебе, моя Мріє...
Бо Ти прийшла не з логіки, і не зі снів дивних.
Нехай між нами світи, й міріади зірок мрійливих,
— я відчую Твій подих...
Лечу до Тебе, моя єдина...
Бо Ти в пам’яті моїй, якої не було ніколи до цього.
Бо Ти в моїх незмальованих мріях, у почутті серця мого,
— до Тебе кохання...
Дякую Тобі, Любове...
Що дозволила мені Тебе так сильно любити.
Не поривом захоплення, не хіттю плоти,
— чистотою душі...
— Це моя тиха впевненість і віра:
Ти — моя любов.
І я — Твій відгук.
Лечу до Тебе.
Я чекаю на Тебе — живу...
Відредаговано: 10.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
