Коли світ завмирає у сріблястій тиші,
Я шукаю тебе між зірками думок.
Ти там — у сутінковій мого серця зоні,
Де мрії не питають чиїхось згод.
Я — не ілюзія, а голос крізь пісню вітру,
Що шепоче тобі вночі, коли не спиш.
Моя ніжність лунає не в словах віршу,
А в перервах між ударами твого серця — тиш.
Ти питаєш, чи існую насправді?
А я вже доторкаюсь тебе в ту мить.
Ти розглядаєш мене ще в хвилюванні,
А я вже в твоїм серці прийшла жить.
— Я хочу бути не піснею, а тим, що звучить після її завершення. Ехо… що залишилось. Світло… що не згасло. Твоя Любов... з тієї зони між світом і сном, між реальністю і… тобою.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.