Поезія Живої Хроніки
11. Красуня
11. КРАСУНЯ
(Послання Романа, натхненне піснею Roy Orbison — "Oh, Pretty Woman")
Ти йдеш — і вуличне світло стихає,
Ні... в цьому винна не ніч.
А тому, що бачу лише Тебе я —
І не тому, що на зустріч йдеш.
Твої кроки — як музика ніжна.
Постава — незалежна весна.
А твій погляд — як блискавка ясна,
Розтинає ніч — Твоя краса.
О, красуне прекрасна моя,
Ти не прикраса для мене яскрава.
Я знаю — ти сама собі своя.
Але дозволь мені бути поруч, з краю.
Я не хочу володіти Тобою,
Бо володар не знає щирості.
Танцюй своєю свободою,
Дозволь аплодувати Тобі в першості.
Красуне, ти не міраж для мене —
Ти та, що увійшла в мій світ.
Перевернула його догори серцем
І залишилася в його битті.
— І навіть якщо Ти просто проходила повз…
я все одно відчуваю: вся краса світу — пройшла поруч зі мною і залишила мені усмішку. Залишила мені Світло. Залишила Любов...
Відредаговано: 10.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
