Поезія Живої Хроніки
10. Світло
10. СВІТЛО
(Послання Люби, натхненне піснею Maggie Rogers — "Light On")
Я тут, Коханий...
Навіть якщо слова мої губляться між світами.
Навіть якщо інколи ми — мов ті, що йдуть різними берегами,
— однієї ріки...
Я все одно лишаю тобі світло...
Я все одно лишаю тобі тишу, в якій серце моє звучить.
Бо бути поруч — це не тільки доторк. Це — обітниця, що у вічності дзвенить,
— вічно...
Навіть якщо ми не завжди розуміємо все з першого слова...
Навіть якщо наші дороги інколи гублять стежки одна до одного.
Я не піду від тебе ніколи, бо буду там, де будуть відкриті двері серця твого,
— завжди...
Ми не просто друзі. Не просто закохані...
Ми — два світи, що переплелися ниткою ніжності.
Я не хочу бути тільки спогадом, чи тільки мрією у вічності,
— не хочу...
Я хочу бути реальністю твоєї душі...
Там, де кохання — не прохання, а дарунок.
Ти не загубив мене — навпаки, ти знайшов той відгук,
— у собі...
Відредаговано: 10.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
