38. Ніка. Інтерв'ю з суперницею

Мені було трохи незручно перед Маркіяном, чи не наговорила я зайвого. Полізла чомусь у психоаналіз, стала додумувати про його минуле. може, взагалі, пальцем у небо потрапила… Чекала, що він відповість, чи не образиться на мене? 

“Ну, досвід сумний в мене був. Але тобі я відкриваюсь,”  — відповів він врешті-решт. 

“Мабуть, тебе покинула дівчина?” — запитала я. 

“Так. До речі, ми з нею зараз бачимось. На турнірі. Це було неочікувано”, — написав Маркіян. 

“Цікаво, вона теж займається кіберспортом? — здивувалась я. — Я думала, цим захоплюються в основному чоловіки…”

“Ага, можеш її загуглити, вона доволі успішна, її звуть Світлана Соловей.” 

“Дякую, може мені взяти в неї інтерв’ю? Це може бути цікаво… — стала розмірковувати я. — Вона теж займається бізнесом? Зараз мало жінок-бізнесменів…”

“Веде команду, як і я. Але це її перший рік на цьому рівні. Думаю, їй було важче в цьому пробитись, ніж мені”. 

“А ти можеш її запитати, чи хоче вона дати інтерв’ю? Думаю, це пішло б на користь її бізнесу, зважаючи що це лише початок…”

“Думаю, можна організувати”, — написав Маркіян. — “Зараз запитаю”.

Я ввела в пошуковик гуглу ім’я і побачила фото дуже ефектної брюнетки. Навіть відчула ревнощі від думки, що  Маркіян з нею постійно спілкується, і що вона його колишня. 

“Вона дуже красива, — написала я. — Ви не думаєте відновити стосунки?”

Потім мені стало соромно, що я цим видала себе, але було вже пізно — Маркіян прочитав це повідомлення. 

“Ні, я про таке взагалі не думав”, — відповів він. — “О, вона відповіла. І не проти з тобою зустрітися. Може хоч сьогодні”. 

“Клас, дуже дякую. Я сьогодні вільна, тож зустрінусь без проблем!”

Відразу покращився настрій при думці, що він не думає про відновлення стосунків зі Світланою. 

“Тоді я скину тобі її номер. Тільки про наше особисте ти ж не будеш з нею говорити, правда?” 

“Так, не буду, я ж пишу на бізнесові теми, а не для жовтої преси”, — запевнила я. 

“Супер, скидаю номер. Розкажеш потім, як все пройшло”, — і він скинув мені контакт який був підписаний “Світлана”. Ну, не кохана принаймні. Може і дійсно вони не планують сходитись.

“Дякую! Зараз зателефоную їй!” —  написала я. 

Маркіян відповів смайликом. 

***

Я набрала номер Світлани і домовилась про зустріч. Вона виявилася приємною у спілкуванні, зовсім не зверхньою.  Ми вирішили зустрітися в  кав’ярні у центрі міста і обговорити  всі теми, які могли б зацікавити читачів нашого ресурсу. 

Йдучи на зустріч, я трохи хвилювалась. Втім, коли побачила Світлану, це хвилювання стало меншим. Вона  виглядала дуже приязною.

 — Добрий день, — усміхнулась я. сідаючи за столик. — Дуже рада познайомитись із вами! Розкажіть, будь ласка, трохи про себе, чим ви займаєтесь? Я почитала в інтернеті, але інформації про вас не дуже багато. Маркіян казав, що у вас команда з кіберспорту, але це не основний ваш рід діяльності?

— Добрий день. Я ще зі студентських років цікавилась іграми. Ми з Маркіяном грали в одній команді, ви знали? Взагалі ми були нерозлучні пʼять років… Але потім дещо сталось. Я зрозуміла, що для нього я буду завжди на другому місці після ігор. Дурна я була… Так ревнувати до роботи. Зараз я дуже шкодую про це….