Глава 9

Іван

Кинув усі справи, мчав, як божевільний тому що голос по телефону у неї був такий переляканий, думав, що щось сталося, з її батьком щось або знову машину розбила, але по телефону сказати боїться. …Сталося. Ось тепер стою, як лантухом огрітий витріщаюсь на обручку, яку вона переді мною з винуватим виглядом поклала.

- Що це означає? - я все ще сподіваюся, що це у неї черговий бзік.

- Вань, нам потрібно розлучитися, - заламуючи пальці з яскраво червоним манікюром, рішуче повідомляє вона мені. - Я добре подумала і прийняла остаточне рішення, що між нами все скінчено.

- І давно думати почала? Два дні тому, коли ти цілий день з мого ліжка не вилазила чомусь все було нормально. Олю, в чому справа? З чого раптом?

- Так і знала, що почнеш нервувати.

- Це я ще не нервую, намагаюся в'їхати, але тримаю себе в руках, а те що голос у мене не радісний, так ти вже вибач, не кожен день тобі повідомляють, що ти більше не потрібен. Олю, ми зустрічалися три роки, весілля вже розпланували і тут ти таке заявляєш. Я щось не так сказав чи зробив? Ти злякалася змін? Можна ж все спокійно обговорити, а не рвати так по живому ні з того ні з сього.

- Я ... я зараз маму покличу і ми тобі пояснимо.

- Ах, ось навіть як, - тепер ясно хто їй цю дурню в голову вклав.

Моя вже не майбутня теща вже щось задумала, он вид який переможний. Вона давно на мене косилася, губи підгортаючи.

- Ну що ти, Іванко, розійшовся? Адже ми хотіли по-хорошому це питання вирішити, - закудкудакала вона, тим часом, як Ольга за її спиною ховається. - Це життя, всяке буває. Любов приходить та йде, але люди повинні залишатися людьми.

Я вилаявся, брудно, не соромлячись, з усією душею, так що вони обидві відскочили назад.

- Психувати я ще як би не розпочинав. Поки що стою, як стовп очманівший. Що ж так швидко любов здохла, га? Чим же це я вас влаштовувати перестав?

- Простакуватий ти, Іване, для моєї дочки. Приземлений якийсь. Молодість вона така, розумієш, щоб блищати, розважатися, подорожувати. А що буде якщо моя Олечка заміж за тебе вискочить? Народить сопливу дитину і буде борщі варити? А раз на два роки будете в Одесу їздити до моря, тому що не так ти вже й заробляєш, щоб на Туреччину вистачало. Дівчині сюрпризи постійні потрібні, подарунками дивувати. Ти звичайно багато чого можеш своїми руками, ось ремонт нам зробив, але це не те, не романтично це. Скисне з тобою моя Олечка. Хлопець ти не поганий, так що не пропадеш. Просто різні ви.

- Ясно, - скрипнув зубами, стиснув їх так, що думав покрошаться. - Обручку можете в ломбард здати, я її не візьму. Може вистачить вашій зірці на разок в клубі потусити.

За кермо не сів, тому що боюся, якщо мене накриє на швидкості, я і себе угроблю і ще, не дай боже, хто постраждає. Іду і періодично задихаюся від болю, образи та розчарування, аж в очах темніє. Про почуття сучка навіть не згадала, а я дурень думав, що люблю цю гадину. Адже простакуватий виявився, їм покруче подавай. Використали і викинули за непотрібністю. Треба було хоч шпалери зірвати, які я власними руками клеїв, зло зігнати, все одно ж поганим виявився. Граючи жовнами купую пляшку горілки, цигарки та чимчикую до Дмитра.

- Не зрозумів? - старий друг кидає погляд на пляшку потім на годинник на якому тільки пів на четверту і пити як би зарано.

- Мене Олька кинула. Маман їй встигла втерти, що принца вони не того відхопили, до Туреччини не катає. Так що давай, за мою свободу.

- Ясно, - Дмитро зі знанням справи лізе до холодильника, виставляючи закуску, все що знайшов, навіть ікру червону притягнув. - А я ти знаєш радий, що ти від цієї суки так легко позбувся. Тому давай, друже, відзначимо це свято, незважаючи на те, що тобі здається, що тебе боляче кинули. Не любила вона тебе, Іване. Порода це така - користувачі. Ну видно ж було! Тільки ти теля закохане не помічав, як вона на інших хлопців очима стріляла, навіть до мене підкочувала, але я її швидко на місце поставив.

- Сказали простакуватий, романтика не на рівні, - перекинув чарку і навіть не скривився, емоції б'ють через край, думаю, мене навіть алкоголь сьогодні не візьме. - Почуття таке ніби в серце насрали, - лізу за цигарками. Десята вже напевно, з тих пір як від Ольги вийшов.

- Мабуть, приїзд Єгора зіграв свою роль. Мені моя Маня днями розповідала, а ти ж знаєш, які ці баби, стежать одна за одною в інстаграм і у всіх соціальних мережах, вони на це купу часу витрачають. Так ось нібито повернувся колишній Ольчин залицяльник зі штатів, хлопець п'ять років там прожив і ось на батьківщину його раптом потягнуло батьків відвідати. При бабках, вигідний варіант, якщо першою встигнути перехопити. Ось Ольга з матусею своєю і активізувалися. Адже краще жити в Чикаго, ніж на вулиці Шевченка в Полтаві. Звичайно ти тепер їм заважаєш і в підметки цьому Єгору з його набутим американським акцентом не годишся, - Дмитро любить жартувати в точку. - Забий на цю дуру. Випий, проспися і думати забудь про цю хвойду. Ти класний пацан, навіть не морочься, вона ще лікті буде кусати коли її цей американський денді кине. А ти собі нормальну дівчину знайдеш, хто по-справжньому любити буде і хто буде твої шмотки після гаража прати і котлети смажити.

- Думаєш, вони є нормальні? - знову підпалюю цигарку. Ні горілка, ні жратва в горло не лізе.