Глава 8

Кіану прокинувся на світанку з несподівано ясною головою та гарним настроєм, хоча вчорашнього вечора випив більше, ніж слід. Ще приємніше було відчути біля грудей тепле тіло — Тіффані, що солодко тулилася до нього уві сні. Події минулої ночі одна за одною спливали в пам’яті, і чоловік мимоволі усміхнувся. Тепер він уже не думав про Ітакіса: дівчина своїми поцілунками й близькістю довела, що потребує саме його.

Обережно потягнувшись до стаціонарного телефону на тумбочці, він швидко набрав номер кімнати, де зупинилися Джуна й Нейд. Лише довгі гудки. Спробував ще раз, іще — марно. Тоді зателефонував дядькові.

У слухавці озвався сонний голос молодшої кузини:

— Алло? Чаруні Армас слухає.

— Доброго ранку, сестричко, — тихо сказав Кіану, поглянувши на Тіффані. Вона навіть не ворухнулася.

— Кіану? Це ти? Щось сталося? — здивувалася дівчина, наскільки це було можливо о шостій ранку.

— Передай, будь ласка, батькові й Джуні: ми з Тіффані залишаємося в Парижі ще на вихідні, треба закінчити ремонт у квартирі. А потім вирушимо до Греції на тиждень чи два — мені треба подбати про новий готель.

— Я зрозуміла. Скажу їм, щойно прокинуться.

— Знала, що на тебе можна покластися, — усміхнувся Кіану й поклав слухавку.

У його обіймах ворухнулася Тіффані.

— З ким ти говорив? — запитала вона приглушено, не розплющуючи очей і торкаючись носом його плеча.

— З сестрою, — відповів він лагідно, проводячи пальцями по її волоссю. — Передав, що ми ненадовго залишаємося тут, а потім рушимо в Грецію.

— Ми доробимо квартиру? — сонно поцікавилася вона.

— Так, закінчимо твою стіну.

— А ще підеш зі мною на виставки?

— Куди захочеш.

— І в ресторани?

— Замовлятимемо делікатеси.

Дівчина остаточно прокинулася, піднялася на лікті й подивилася йому в очі.

— Але спершу ми займемося чимось цікавішим, — усміхнулася вона й потягнула його на себе так, що він повалився поруч.

Він відчув, як серце зрадницьки тремтить. Як можна відмовитися від жінки, чия усмішка завжди розтоплює його холодність?

— Я зовсім не проти, — прошепотів Кіану й засипав її шию поцілунками.

❧

Упродовж уїк-енду вони справді встигли побувати майже на всіх виставках, що проходили в культурній столиці Європи, скуштували безліч французьких страв і нарешті закінчили розпис стіни в передпокої. А між цими духовними «вправами» не забували й про фізичні: виходили на ранкові пробіжки, тренувалися у дворику й ніжилися разом у ліжку.

Тіффані стала коханкою Кіану — її давня мрія нарешті здійснилася. Та, пам’ятаючи розмову з подругами, вона все частіше замислювалася: а чи достатньо їй лише цього статусу? Мабуть, вона обманювала себе, коли стверджувала, що їй від Кіану потрібен тільки секс.

Якою самовпевненою я, мабуть, виглядала в очах подруг, — іронічно всміхнулася дівчина, на хвилину вмостившись у кріслі, тоді як Кіану порався на кухні зі своїм «фірмовим омлетом».

Вона й справді відмовилася від мрії зустрічатися з ним ще у студентські роки. Залишаючись його подругою та допомагаючи Армасу в роботі, ще якийсь час сподівалася, що він нарешті зверне на неї увагу, та ці надії так і не виправдалися. Тоді дівчина заборонила собі думати про нездійсненне. Вона вдовольнилася малим і мріяла бодай раз опинитися на місці тих співачок, які грілися у славі Кіану.

Але зараз вона вже нічим не поступалася цим зірочкам — хіба що натуральністю: її врода була природною, а не витвором пластичних хірургів. Вона вже звикла до ролі фатальної красуні, помічаючи, які погляди кидають на неї чоловіки, коли вони з Кіану гуляють Парижем. І вже побувала в його ліжку не один раз. Та чи можна це вважати досягненням?

Звичайно ж ні, — втомлено зітхнула дівчина. Тепер їй хотілося більшого… значно більшого. Ожили дівочі мрії — бути не просто коханкою, а дівчиною Кіану, із наївною мрією вийти за нього заміж. Їй потрібно було якнайшвидше відігнати ці думки, інакше вона сама розіб’є собі серце нездійсненними надіями.

❧

Кіану втомлено сперся стегном об стіл, розсіяно дивлячись на яєчну масу у сковорідці. Його хвилювали зовсім інші проблеми, ніж ризик зіпсувати омлет. Вихідні добігали кінця: завтра зранку вони вирушать у Грецію, квитки вже лежали на чемно спакованих валізах у кутку кімнати. Романтична відпустка в Парижі завершувалася. І йому доведеться припинити будь-які романтичні стосунки з Тіффані — не тому, що вона йому набридла, а тому що це могло зруйнувати головне — їхню дружбу. Насправді дружба з Тіффані важила для нього набагато більше, ніж їхній палкий роман.

Дружба — це надійний стимул для людей залишатися відданими й вірними, тоді як кохання — мінливе почуття. Невміння його контролювати призводить до краху налагодженого життя й зайвих душевних потрясінь. Йому ж надзвичайно небажано ламати звичний уклад.

Кого я обманюю? — Армас опустив голову й уткнувся поглядом у свої босі пальці, які контрастно виділялися на чорній плитці. — Якими б розумними словами не прикрашав свої думки, я ж не зможу видати цю дурницю за пояснення дівчині, яка зараз мріє про наше щасливе майбутнє в новому статусі.