Глава 2

— Ну й де ж затримується твоя чарівна супутниця? — з виразним грецьким акцентом англійською мовою запитав у Кіану високий чоловік.

Це був знак ввічливості з боку мільйонера, адже під час їхнього першого знайомства в офіційній обстановці Кіану зізнався, що непогано володіє грецькою. Армас із дитинства захоплювався мовами, тож у школі наполегливо вивчав японську, китайську, французьку та грецьку.

— Не варто утруднювати себе, Ітакісе, я цілком можу говорити з тобою й твоєю рідною мовою, — усміхнувся він.

— Боюся, тоді нас ніхто з присутніх просто не зрозуміє, — з посмішкою відповів чоловік.

— Ну, тоді в мене з’явиться більше шансів купити у тебе «Ареті».

— Мій дорогий друже, — всміхнувся грек, обійнявши його за плечі. Вони рушили до палуби яхти. — Відкрию тобі таємницю: у тебе вже набагато більше шансів придбати готель, ніж у всіх інших тут присутніх.

— Приємно це чути, — відповів Кіану.

У цю мить їхню увагу відволік жіночий голос.

— Будь ласка, пропустіть мене, — звернулася Тіффані до охоронця біля судна. — Мій кавалер зараз перебуває на яхті містера Ітакіса.

— Перепрошую, міс, але я не можу пропустити вас, доки ви не покажете запрошення.

— Воно в містера Армаса, — ображено відповіла дівчина.

— Вибачте, але я не знаю, про кого ви говорите.

— Це й є твоя нова κοπέλα (дівчина)? — поцікавився Ітакіс у чоловіка поруч, поглядаючи вниз на гарну незнайомку. — Чомусь я думав, що це буде чергова співачка модельної зовнішності.

— Це моя помічниця, — холодно відповів Армас. — Остання жінка, з якою я зустрічався, не витримала моєї постійної зайнятості роботою.

— Розумію тебе, друже, — криво всміхнувся грек і владним тоном крикнув охоронцеві: — Нікосе, пропусти дівчину, вона запрошена.

— Слухаюсь, — чоловік відчепив гак із канатом, що перегороджував шлях, і зніяковіло всміхнувся Тіффані. — Вибачте, міс, але такі правила.

— Не хвилюйтеся, містере Нікосе, я вас розумію, — відповіла дівчина усмішкою. Вона й справді не тримала образи на чоловіка за це невелике непорозуміння — він просто виконував свою роботу.

Тіффані підняла голову й подивилася на двох чоловіків, які стояли на палубі, спершися об поручні яхти. Її серце затріпотіло, наче пташка, — і зовсім не тому, що її вразив високий смуглявий красень на ім’я Ітакіс Корас, а тому що вона побачила Кіану. Армас був вбраний у легкі лляні штани кремового кольору та білу футболку, яка окреслювала його м’язи; волосся він зав’язав у хвіст. Дивлячись отак знизу вгору, Тіффані заворожено спостерігала, як сонячні відблиски ковзали його прекрасним тілом. Горло стислося від невимовних слів захоплення цим дивовижним уособленням чоловічої досконалості.

— Підіймайся, Тіффані, тебе вже всі зачекалися, — дратівливо кинув Кіану, вирішивши, що дівчина так уважно розглядає Ітакіса.

— Так, — кивнула вона й зникла з поля зору чоловіків.

— А ти не казав мені, що маєш таку привабливу помічницю, — зауважив Корас.

— Ніколи не помічав, — знизав плечима Кіану. — Ми дружимо з нею від самого дитинства, я ніколи не дивився на неї, як на жінку.

— Даремно, друже, — зітхнув Ітакіс. — Жінки поруч із тобою стають непомітними… а вона варта уваги.

— Роби що завгодно, Ітакісе, але якщо ти її образиш — знай: є кому її захистити, — серйозно сказав Кіану, поклавши долоню на плече чоловіка. Він і справді не мав нічого проти того, аби Тіффані нарешті почала спілкуватися з чоловіками, але глибоко всередині щось неприємно стискалося, варто було тільки уявити її в чиїхось інших обіймах.

Чоловіки відійшли від поручнів і попрямували в каюту, де саме тривало святкування. Останній гість піднявся на палубу яхти, тож Ітакіс дав знак капітанові відчалювати.

Біля самого входу вони зіткнулися з Тіффані.

— Перепрошую, містере Ітакісе, сподіваюся, я не зіпсувала ваші плани своїм запізненням? — розгубилася дівчина. Щоб поглянути на цього високого красеня-грека, їй довелося добряче підняти голову. Порівняно з Корасом навіть Кіану здавався куди нижчим, та все ж це анітрохи не применшувало коханого в її очах.

— Навіть не думайте про це, γλυκιά μου κυρία («мила моя пані»), — засвітився лукавою посмішкою грек. — Заради такої розкішної жінки весь світ готовий почекати.

— Ви мені лестите, — Тіффані не втрималася від усмішки. З нею ніколи не фліртували подібні красені… та й узагалі з нею ніхто ніколи не фліртував. Вона трохи розгубилася і, шукаючи підтримки, глянула на Кіану, але він, здавалося, дивився просто крізь неї.

— Може, я нарешті дізнаюся ім’я прекрасної незнайомки? — галантно поцікавився Ітакіс.

— Тіффані, — просто відповіла шатенка й мило всміхнулася.

— І все? — здивовано підняв брову чоловік.

— А що вас бентежить? — легко розсміялася Тіф. — Нам зовсім не обов’язково знайомитися офіційно. Обличчям компанії залишається пан Армас.

— Що ж, міс Тіффані, — з легким грецьким акцентом вимовив Корас. — Прошу скласти компанію нам, нудним бізнесменам.