ГЛАВА 1

 КАТЯ БОЧКІНА.

Я стояла на балконі свого номера і вдивляючись в далекі вогники  світла, які мелькали як світлячки, там було прохолодно, березень місяць все ж таки, вже не так холодно, але ж і не тепло, тим більше  у вечері, тому я була в теплому довгому рожевому махровому халаті, волосся було нижче плечей, тому я його просто зібрала шпилькою, щоб не заважало, тим більше, що я капюшон надягла, прядки, які хаотично вибилися з кучі, вітер їх легенько розвівав немов молоді гілочки дерев. В руках я тримала велику чашку гарячого шоколаду, обіймаючи її так наче краще нічого не було, ні алкоголю там абсолютно не було, хоча жаль, просто я так намагаюся зігріти руки, і вдивляючись в тиху даль, дихаючи свіжим прохолодним  повітрям. Мабуть, цей день і всю цю відпустку я ніколи не забуду. А що ж там такого? Якщо чесно, абсолютно нічого, не враховуючи, що такого подарунка до міжнародного жіночого дня ніхто не чекав і тим більше я, коли з однієї подорожі все переросло в іншу. А тим більше новини про одруження Машки, моєї двоюрідної сестри, яка про мене дуже рідко згадувала за останній рік, а тут на тобі, запрошення та й ще й, приїзд з Денисом її братом, якого я терпіти не можу через його зверхність і поведінку, що він краще всіх.  

Ось стоячи тут, я все згадувала, яка я безталанна, і як весь час у мене все йде шкереберть, немов хтось мене зурочив, намагаюсь згадати,  як це все почалося, ну ця вся фігня з подорожжю, а  почалося все п'ять днів тому..

                                                         *************   

     Я була як зазвичай на роботі, працювала на пошті, сортувала замовлення. Це був обід і я отримала повідомлення від мами з проханням сьогодні ввечері приїхати до них в гості, так сказати на чай з тортом, причому моїм улюбленим шоколадним, це був її спосіб мене заманити до них в гості, тому що, від шматка свого улюбленого, дуже соковитого шоколадного тортика з дрібними горішками,  я ніколи не відмовилася б.

 І так я жила окремо з того часу, як пішла працювати, а це вже цілих пів року, просто хотілося якоїсь свободи, незалежності, і нарешті влаштувати особисте життя, тому що мамині спроби на це мене вже бісили, там кандидати були не ті. Цікаво щось вже сталося? чи просто мене хотіли побачити? або знову якийсь кандидат намалювався, і хоче познайомити, ну мама! Ну нічого скоро я все дізнаюся, і сподіваюся, що привід лише мій тортик, а  не через якогось нового сина її якоїсь там далекої подруги, для знайомства.

Через пару годин я була біля будинку батьків, ключ від будинку мала, тому відкрила, з коридору почула голоси, на розмови з телевізора не схоже, значить у них гості. Зайшла, в залі було дуже тихо, і телевізор теж вимкнений, тому відразу на кухню. Батьки були там, але не самі.  

    Коли підійшла ближче то побачила, хто там був, а саме якийсь молодий, високий хлопець, коли його добре роздивилася, то відразу вирвалося: 

• Цього не може бути! - в  мене було таке здивування, що я навіть схопилася за двері, щоб тупо не впасти на місці, від шоку, на що, отримала відповідь яку не чекала:
• Може.. - сказав тихо він
• Боже, Які люди нас навідали…. - з сарказмом і злістю відповіла я, тому що бачити його я не хотіла

      Якщо точніше, то це був мій двоюрідний брат Макс, син батькової меншої сестри Світлани, який вже 7 років як живе і працює за кордоном, хоча іноді, останній час - раз у пів року приїжджає навідати своїх батьків, як і Машка його менша на два роки  сестра, а точніше зараз вони жили, в самому Парижі. Цікаво чого він з'явився, у нас?! І саме зараз? ще й сьогодні! Наче не час для відвідування. На що він з посмішкою сказав, немов здогадувався про що, я думаю, зі злістю дивлячись на нього;

• ну привіт красунечко, ти як завжди гарна, навіть не змінилася
• зате ти я бачу змінився!  - а про себе я подумала - як кажуть гроші кого хочеш можуть  змінити
• Є трохи, то що може обійми?
• Нізащо! - рявкнула я ще й руку поперед себе поставила, щоб не підходив близько, а то мало що, може він заразний якоюсь хворобою
• Катю, ти чого?! - перелякано сказала мама
• Він знає чого.. - і це знаємо ми з ним, а вам краще не знати подумала я 
• Та не переймайтеся, все добре  -  з посмішкою він відповів моїй мамі, 

   але  я по погляду бачила він щось задумав гад, і чекає момент це видати як салют, щоб мене добити, тому, я щоб цю тишу якось розрядити сказала:

• То може ти, нарешті скажеш чого приперся?
• Скажу звичайно 
• Доню, а ну заспокойся! -  грізно сказав батько 
• Нізащо тату! так просто я не здамся!
• Катю! - сказала мама
• Нехай говорить і валить!  я не в настрої його тут терпіти 
• Гаразд, але взагалі я тут, по тебе Катю
• Нащо? -  здивовано сказала я,  і мене це трохи почало напружувати, немов пружину, яку розтягували, а потім збиралися відпустити
• Машка заміж йде
• За кого? - нічого собі, хоча вона така що може 
• За одного солідного  Парижанина
• Круто я за неї рада, а я тут до чого? - от тут я і чекала якийсь страшний підступ
• якщо чесно, то при всьому Кать
• а, точніше можна?? - ні ну от він зараз мене точно вже починає злити 
• можна..
• ну, і??
• ну так річ у тім, що..
• що??

     Машка його рідна сестра, ми всі дружили з дитинства, потім всі пішли навчатися, то спілкування було рідкістю, лише на свято, так сказати у кожного своє життя, ну от Макс, вже як, сім років тому, поїхав в Париж по роботі там і залишився, а два роки тому забрав і Машу, знаючи її характер, навіть парижани не могли встояти перед нею, і її красою, тому така новина мене зовсім не здивувала.

• Ти запрошена на весілля - з посмішкою спокійно сказав він 
• Круто і що далі?
• а те що нас чекає подорож
• куди?
• тобі сподобається
• я хочу знати КУДИ! - ще трохи і  я в нього щось кину
• я забираю тебе на два тижні в Париж, допоможеш їй з підготовкою і морально заспокоїш, а то вона така зла що вже всіх дістала, то те не так, то ще щось, ну і саме весілля буде там
• А якщо я не хочу?
• Твої батьки сказали ти поїдеш
• Що?! - от цього  реально від них не чекала
• Доню тоді треба відпочити
• Так і плюс ти ж хотіла в подорож, а тут такий шанс, плюс все оплачено, тобі лише сядь і їдь, а там гуляй
• Не думала що ви будете з ним заодно, зрадники! - вирішити все за мене, і без мене, це реально підло!
• Тобі буде це на користь доню - сказала мама