Глава XX

Покої Хаяли. Я гралася зі своїми доньками, малювала разом з ними, коли до нас завітала Шахназ з Соною. Не скажу, що я в захваті від Шахназ, та все ж вона мене не дратує як Басура. Подругами ми не стали, хоча й могли. Просто Шахназ надто соромлива дівчинка. Боїться зайве слово сказати, вибачається ледь не кожен раз коли на її думку сказала щось зайве. Та й на мою думку вона надто сильно опікується Соною. Тут немає нічого дивного, матері завжди сильно опікуються першу дитину, бояться зайвих раз дунути на неї. Це я знаю по собі, Палак і Паель також сильно опікувала, допоки Валіде не вмовила мене втихомирити свою гіперопіку. Валіде запевнила що з дітьми нічого не станеться, їм потрібно дозволити набити свої перші синьці, дозволити ходити не за руку, а своїми ніжками. Загалом завдяки Валіде, я відпустила доньок в вільне плавання, і не панікую коли вони не дай Всевишній розіб*ють колінку. Шахназ, Валіде також намагається перевиховувати, поки що це їй не вдається, що ж, не будемо втрачати надії. Коли мої близнючки побачили найменшу сестричку, одразу кинулись її обіймати. Шахназ відпустила малечу з рук, коли вона дозволить доньці ходити своїми ногами? Соні вже третій рік пішов, щоправда своїх дівчат я з рук спустила десь на четвертому році, відверто скажу, час від час беру їх на руки, ненадовго, самі ж розумієте, з часом діти стають важкими для носіння на руках. Емірша вклонилася мені, я відповіла їй тим же. Дівчині запропонувала сісти на софу, та несміливо погодилася. Наші доньки одразу взялися за малювання

-Вітаю тебе, Шахназ та маленьку принцесу Сону. Щось будете?

-Ні, дякую Емірша Хаяла -скромно відповіла шатенка, спостерігаючи за донькою

Ніяк не второпаю, чим вона привернула увагу Маджида? Тиха, скромна, сіма мишка, як модно зараз говорити. Можливо саме цим? Тому що вона ніколи не виказує своє незадоволення, як це робить Басура. Шахназ зачаровано дивилася на ігру Сони. Несподівано для нас, двері моїх покоїв відчинилися, і весело залетіли дві принцеси

Шахназ миттево вскочила на ноги, присіла в поклоні, я повторила її жесть. Запитаєте навіщо ми це зробили? Статус Басури більш впливовіший ніж у мене та Шахназ, отєе її доньки також вищі за статусом від наших доньок. Мої близнючки також вклонилися в відповідь. Всі дівчата взялися за малювання

Покої Басури. Як тільки Валіде вийшла, я важко видихнула, і шумно впала на софу. Як вона сміє кидати в мене журнал і звинувачувати в егоїзмі? Своїх дітей не зберегла, вирішила до моїх пристати? З Мансі в мене буде окрема розмова. Від кого завгодно очікувала, та не від своєї старшої принцеса. Як в неї язик повернувся пожалітись на рідну матір!? На мене, на ту що виносила, виростила, вигодувала! Стараєшся-стараєшся, а ніхто не цінує твоїх старань! Всевишній, що за несправедливість!? Випила давно охолонувший ромашковий чай, навіть не звернула увагу на холод від нього. Не повністю, та все ж на трохи заспокоїлася. Що це зі мною було, з якого дива я так розщедрилась на скарги цій жінці? Довела! Яке право вона має так зі мною розмовляти? Те що вона Валіде, це їй ще нічого не дає! Вона називає мене “всього лише жінкою”, схоже забула що вона також “всього лише жінка”! Чому Маджид, досі не відправив її геть з нашого палацу! В її чоловіка була одна дружина, це вона! Бо її чоловік був всього на всього Намісником Еміра! Правою рукою, радником Еміра їх міста! Так, в її чоловіка був гарем, були наложниці, та чомусь вона завжди залишалася його коханою дружиною! Чому в моєму житті все не так!? Чому Маджид одружився на цих двох!? Я все для Маджида робила! Приймала навіть коли мені було погано, бо знала як сильно він хоче сина! Я усіма молитвами просила Всевишнього дарувати нам Спадкоємця! Здавалося Анаханим мудра жінка, повинна розуміти мій біль, та замість цього вона висуває свої претензії! Потрібно умаслити Маджида, проситиму його, відправити старуху в її палац! Досить з мене! Я не дозволю цій вдові пхати свій ніс в мою сім'ю! Я мати! Мені вирішувати як виховувати своїх дітей! Так, нехай я егоїстка по відношенню до своїх принцес. Я це роблю не для себе, а для їх майбутнього! Ніяка Ханим не посміє зайняти моє місце, ніхто не посміє посісти місце “Найголовніша Емірша Вилаяту”! Допоки я жива, цього не буде, ніхто не займе моє місце в серці Маджида! Покликала до себе служницю, наказала їй, негайно привести моїх доньок сюди. Через декілька хвилин, служниця повернулася без дітей -Прошу вибачити, Емірша. Юні принцеси зараз знаходяться в покоях Емірши Хаяли

-Яке мені діло де вони зараз! -гаркнула на служку -Я дала тобі наказ, виконуй!

-При всій повазі, я не можу цього зробити. В покоях Емірши також знаходиться Валіде

От халепа, стара відьма вирішила проконтролювати моїх доньок. Нехай потішить своє самолюбство! -Гаразд, нехай сидять. Як тільки Валіде вийде з її покоїв, приведи дітей!

Покої Хаяли. Через якийсь час після приходу двох принцес, прийшла їх ватажок, принцеса Мансі. Я та Шахназ з дітьми, крім Сони вклонилися. Мансі сьогодні була тихою, це було незвично для нас. Схоже, Мансі хтось сильно засмутив

-Хаяла, поглянь -тихо звернулася до мене молодша сестра -Доньки Басури сумні

Ай дійсно, Нілам і Наіра також були сумними, хоч намагалися цього не показувати меншим сестрам -Схоже, Басура знову чимось їх засмутила. Можливо тому Мансі пізніше зайшла ніж її сестри, Валіде напевно втішала її. Зуб даю, Валіде зараз в Басури, там правляє їй мізки. Я напевно ніколи не зрозумію стиль виховання Басури

Шатенка мовчки зітхнула. Знаю, негоже обговорювати гарем Маджида, і все ж ми обидві дивувалась з Басури. Брюнетка на весь палац кричить про свою любов до доньок, тільки ніхто і ніколи не бачив щоб вона бодай якось її проявила. За свою любов вона видає дорогі подарки, особисті покої, найкращий вчителів, чисельністю слуг. Та хіба дітям саме це потрібно? Я не кажу, що особисті покої це погано, я сама не раз про це задумувалася. Щоправда по правилах діти живуть в покоях матері аж до 16 років. Хоча при бажанні їх можна виселити раніше. Чому в 16? Якщо це стосується хлопчика, то з 16 років йому дозволяється мати свій гарем, або ж одружуватись всьому віці. Батько заздалегідь шукає своєму синові майбутню наречену. В деяких випадках наречена вже давно підготовлена, нерідко буває що дітей сватають ще в віці немовляти. Щоправда, не у всіх є терпіння чекати до 16 років, тож нерідко що батьки засватаних дітей розривають заручини. Своїх доньок я планувала переселити в особисті покої десь в 13 в 14 років, вважаю цей вік більш підходящим. В всьому віці діти виходять з дитинства, і переходять в стадію підлітка, тож кожному підлітку потрібне особистий простір. Втім, для чого я зараз про це думаю? Моїм дівчаткам лише по 5 років, тож я маю вдосталь часу. Тільки-но служниці поставили на стіл чайничок з чаєм і тацю з різними солодощами, як знову відкрилися двері, на цей раз в покої увійшла Валіде. Ми всі вклонилися, навіть маленька Сона по своєму, по дитячому вклонилася. Валіде на це всміхнулася. Валіде була не менш сумніша за доньок Басури. Жінка прийняла мій моє запрошення присісти на софу. На цей раз я звернула увагу Шахназ на обличчя Управительки. Ми з сестрою вирішили не чіпати жінку, якщо захоче сама заговорить з нами. Невже всьому винна Басура? Я завжди гадала що Валіде нічим не можна образити, така жінка просто не вміє ображатися, виявляється навіть сталеву леді можна образити. Добре поміркувавши, я дійшла висновку: Басура чимось образила своїх доньок, особливо Мансі, бо вона найбільш засмучена. Валіде про це дізналася, чи навіть була свідком чогось. Відправивши дітей до нас, Валіде пішла розбиратися з Еміршою. Та схоже нічого не вийшло. Розмовляти з Басурою, те ж саме, що головою в стіну битися. Валіде це зрозуміла, і тому засмутилася, розчарувалася в своїх невістці. Я ніяк не можу зрозуміти, чому Маджид досі тримає це непорозуміння в своєму гаремі? Весь палац знає про її егоїзм по відношенню до старших принцес. Ні для кого не секрет, що Маджид давно не кличе Старшу дружину в свої покої, навіть в священний день тижня, день коли кожний чоловік кличе в свої покої, лише найголовнішу дружину. Цього не скажеш про Маджида, він може будь кого закликати в цей день, не лише Басуру. Можливо Емір не хоче залишати дітей без рідною матері, адже Маджид сам ріс без рідної мами. Тому й терпить причуди Головної дружини. Та схоже що, Басура зовсім по іншому думає. Бідолашна досі вважає себе єдиною і неповторною. Впевнена що Маджид досі її кохає, а не кличе до себе в покої, тому що дуже зайнятий державними справами. Всьому палаці всім відомо про втрату прихильності до неї зі сторони Еміра. Всі, крім самої Басури. У Маджида добре серце, яке дозволяє своїй жінці досі жити в палаці. Мені дуже шкода старших принцес, вони дуже страждають від нехватки уваги від рідної матері. Усім жінкам Турана відомо, що наші чоловіки не вміють вічно кохати одну жінку. Сьогодні чоловік тебе боготворить, на руках носить, завтра на твоє місце прийде нова улюблениця, її участь буде такою ж як і твоя, це замкнутий круг, який неможливо розірвати. Більшість жінок відразу з цим миряться, бо розуміють, нічого не зміниш. Є ті жінки, в яких живе наївність і хоробрість, чи краще сказати дурість. Вони роблять все щоб їх чоловік знову поглянув в їхню сторону. Біда в тому, що не кожній жінці це вдається. Якщо жінка діє мудро, без скандалів, то є шанс що чоловікова увага повернеться в її сторону. Якщо ж жінка зчиняє скандали, погрожує себе вбити, чи навіть намагаються прибрати суперницю, для таких дружин це погано закінчується. Що чекає на таких жінок? Старий палац, бути проданою в мейхану, чи навіть прилюдна страта, як урок для інших дружин. В Турані, ми Жінки ніхто для чоловіків. Наше народження не святкують, не влаштовують пишні застілля, яке роблять для синів. Ми всього лише матері їхніх дітей. Інкубатор, прислуга, предмет для плотских утіх. Нашу смерть ніхто не помітить, ніхто не заплаче на наших могилах. Мої роздуми перервала Валіде, вона тихо, мовчки випила чай, який їй подала моя служниця, попрощавшись вийшла з покоїв