Глава XV

Палац Маджида. Лариса. Сьогодні Емір вів себе вже не так нахабно як в попередні рази. Цікаво, така різка зміна Маджида, наслідок прочухана від Шейха? Чи це його чергова хитрість? Треба бути напоготові. Раптом він якусь дурість викине. Та найбільше мене здивувало те що, Маджид вирішив відмінити всі “порушення” щодо контракту. Та підписувати договір він не поспішав, мовляв ще рано підписувати. Чому, не розумію. Найбільший сюрприз для мене був, коли Маджид попросив залишити його зі мною наодинці. Я морально приготувалася до чергової порції бруду, та те що мені довелося почути, було вкрай несподіваним. Спершу ми з ним перекинулися кількома фразами, здавалося ось-ось знову посваримося. Ні, не сталося цього. Натомість, Маджид “запросив” мене на вечерю. Щоправда це запрощення прозвучало як наказ, ні, це і був наказ “я хочу щоб ти приїхала до мене на вечерю!”, ну який чоловік буде в подібному тоні запрошувати жінку на побачення? Стоп, це побачення? Вечеря, сукня.. Це точно побачення! Щоправда я відмовилася, от тільки Маджид вкотре нагадав мені “хто він” Та, плювати я хотіла на твій статус, індик ти напищений! Думаєш раз Емір, то значить всі повинні на задніх лапках перед тобою танцювати!? Ну що за чоловік! Співчуваю його жінкам. І схоже Маджид, почав порівнювати мене зі своєю дружиною. Басура.. Знайоме ім'я. Ах, точно! Це ж та Басура-брюнетка яка мене ще відчитувала за “неправильне” звернення до Валіде. Там ще була Хаяла, також брюнетка. Та плювати я хотіла на це запрошення! От візьму і не приїду до нього на вечерю, хіба що силою змусить! Якщо ви скажете що я егоїстка, і мені тяжко задовільнити забаганку Еміра, то ви не праві. Мені не тяжко з ним повечеряти, я б з залюбки. Давно ні з ким не вечеряла, деколи хочеться відчути себе жінкою в сукні, а не жінкою в штанах. От тільки, я знаю чим такі вечері закінчуються. В мене колись був подібний випадок. Неприємні спогади. Вам цікаво? Що ж, тоді розповім. Це було в перші роки працювання в Консульстві. Мене тоді ще не брали в відрядження, мовляв “не доросла” до таких відповідальних обов'язків. Тож вільного часу в мене було вдосталь. Тоді мені захотілося підзаробляти, вирішила запропонувати свої вміння перекладача багатіям. В мене був перший і єдиний клієнт. Чому? Тому що після того що зі мною сталося, відпало бажання займатися підробітком. Моїм клієнтом виявився бізнесмен, досить багатий. Його фірма займалася.. Займається встановленням сигналізації в офісах, забіжу наперед, їхня апаратура дуже крута і дорога. Тож можете собі уявити, скільки цей власник заробляє на цій сигналізації. Так от, бізнесмен вирішив укласти договір з закордонною фірмою, яка виготовляє приховані камери, лазерну сигналізацію, іншими словами: різного типу прибамбасів для сигналізації, безпеки офісів, котеджів і тому подібного. Як на зло, як більшість бізнесменів він не знав англійську мову. Коли я з ним познайомилася, то щиро здивувалася, дізнавшись що мій клієнт ні слова не знає англійської. Я завжди вважала, що бізнесмени повинні бути поліглотами, тому що їм завжди доводиться мати справу з іноземцями, виявилося що це не так, більшість з них вважає не потрібним вивчати іншу мову, мовляв “Навіщо мені вчити, коли я можу найняти перекладача?” Контракт уклали успішно, як заведено влаштували шикарний банкет, фуршет, випивка, розмаїття страв. Все це дійство відбувалося не менше як два тижня. Іноземні партнери виявилися напрочуд впертими, їх довелося ну дуже довго підштовхувати до підписання контракту. І коли це все було зроблено, коли клієнт отримав контракт на декілька років подальшого співпрацювання, чоловік запропонував мені відсвяткувати успішне завершення нашої роботи. Запросив мене до себе в котедж, правильніше назвати палац, будинок звільно не був таким як палац Маджида, чи Шейха, проте був не менш шикарнішим за них. Я звісно розуміла до чого хилить мій “колишній” клієнт, та все ж посоромилась відмовити йому, і надіялась що крім вечері в нас нічого не буде. Краще б я відмовилась.. Я не знаю як це вийшло. Чи то я перепила, чи то цей паразит бізнесмен щось підлив в мій бокал з вином. На ранок я прокинулася голою в його ліжку. А він задоволено потягував трубку на кріслі качалці. Побачивши, що я прокинулась, не полінувався піднятись з крісла. Підійшовши до ліжка, кинув мені пачку валютних грошей, промовивши при цьому “це тобі за нічні послуги”, опісля вказав мені на двері. Я була приголомшена, ні, не так, я відчувала себе брудною, мені було так соромно. Ту пачку я так і залишила на приліжковій тумбочці. Після цього випадку, я відмовилася від підробітків. Та й згодом після цієї історії, Антон вперше взяв мене з собою в відрядження. Можливо комусь не зрозуміло, для чого я це розповідаю? Для того щоб ви краще зрозуміли, чому я ніколи не погоджуюсь на запрошення багатіїв повечеряти з ними. Тому що в результаті я буду на ранок прокидатись в їхньому ліжку. Тож для Маджида я не буду робити виключення. Тим паче що не слід забувати хто він, якщо я дозволю собі лишнє випити, то якимось дивом опинюсь в його ліжку. Як це було з Костею, з бізнесменом. А що буде означати моє прокинення в ліжку в Еміра? Вірно, те що я стала його повноправною наложницею. А це означає, що з роботою в Консульстві можна сміливо попрощатися. Приїхавши в готель, я все розповіла Антонові. Шеф був і здивований і розлючений. Цікавіше те, що він був розлючений не на Маджида, а на мене! За мою відмову від запрошення!

-Не розумію, як ти могла відмовитись!? Це ж нам на руку! Ця вечеря допоможе нас якнайшвидше підписати контракт! Ти повинна піти до нього на побачення!

-Деколи мені здається, що ви більше думаєте про контракт, ніж про мою честь!

-Ларисо, ти ж вже давно не “дівчинка”, і давно не маленька, сама повинна берегти свою честь. Невже ти думаєш, що Маджид настільки дурний, затягне тебе в ліжко?

-Хіба ні!? Да ці Еміри, Шейхи, сплять і бачать щоб затягнути в своє ліжко нову дівку! Я такої долі собі не бажаю! Я не така як інші дівчата! Я не шукаю собі багатого принца!