1.

Я познайомився з нею в кінці минулого літа. І скільки б не брехав іншим, все ж пам’ятаю той день до дурнувато маленьких деталей. В мене були проблеми з роботою, керівник просив заяву на звільнення. Колишня через тиждень виходила заміж за мого друга дитинства. Батьки щоденно нагадували про швидкоплинність часу й очікували внуків..

Це був вечір понеділка. На вулиці було душно, хоч сонце уже зайшло. Я чекав трамвая, який скоріше всього знову буде напхом забитий. Холодильник у дома був повністю пустий, потрібно було зайти в магазин. Можливо купити чогось по акції, адже до зарплати ще тиждень. По переду ще одна недоспана ніч, проведена за не улюбленою роботою.

Трамвай тільки підійшов, знову заповнений втомленими людьми. Страшенно великий натовп, я ледь вмістився. І ось в останню мить зі сміхом залітає вона. Заплигнувши за лічені секунди до закриття дверей. Її тепле і ніжне тіло притиснулось до мене, і я відчув сміх кожною клітиною своєї грубої шкіри. Довгу блакитну сукню притиснули дверцята транспорту, пелюстки нарцисів розсипались на підлогу. Вона, сміючись просила вибачення, а я дивився в її очі кольору неба. Можливо той день був би подарований мені небом. Можливо Господь існував, і це був подарунок від нього. Можливо доля звела два одинокі серця.

Та я не вірив ні в що з цього. Грубо відповівши дівчині, перевів погляд у телефон. Я шукав швидкі рецепти, аби хоч колись перекусити не тільки пів фабрикатами. Вона заправивши за вухо пасма світлого волосся раптом заговорила:

-         Я вмію смачно готувати, хочете навчу і вас?

-         Ні, дякую.

-         Добре. Тоді все ж пораджу не готувати цю страву.

-         Ага.

-         Це не, тому що вона калорійна, чи щось такого. Просто краще витратити трішки більше часу і приготувати піцу на сковорідці, ніж це.

-         Ага.

-         Ой! Ви ж напевне не знаєте як. Там все легко! Спочатку зробіть тісто: з борошна, десь дев’ять столових ложок; сметани, ложок чотири, і майонезу стільки ж. О, ще два яйця. Тісто має бути не сильно рідким.. неначе сметана! Потім змащуємо олією сковорідку і виливаємо його туди. Наверх кладемо начинку  і готуємо на маленькому вогні. Готовність визначається по підрум’яненому низу і сиру, що добряче розплавився. Це дуже смачно!

-         Ага.

-         Просто це більш поживне і смачне, ніж те що ви дивитеся. То взагалі не їстівне!

Я підіймаю свій втомлений погляд. Її очі світяться, в них немов бігають вогники сміху. А від посмішки стає тепліше, на стільки що хочеться самому посміхнутись. Та все ж в мені говорить просто втомленість, а дівчина трішки поїхавша, от і кінець романтизації

-         Це все?

Вона закусує свою нижню губу, схоже вловлюючи мою, набираючу оборотів злість. Трамвай наближається до наступної зупинки.

-         Та, піцу краще готувати під кришкою, так вона смачніше.

Двері відкриваються і вона виходить з натовпом.

Страва з інтернету справді виявляється жахливою, а мені доводиться працювати голодним.