Глава 2

Наче отямившись від навіяних думок, зрозумів – це так на нього діє стріла кохання. Єдиний шанс цього позбутися – це поцілунок  Любові з іншим хлопцем. Що ж йому сьогодні доведеться добре попрацювати, щоб влаштувати для неї цю подію. Без стріл це зробити буде важко, тим більше тепер, коли вона безнадійно закохана у нього. Стоїть, дивиться захопливим поглядом. Вилаявшись у своїй голові, він грубо шарпнув дівчину за руку:

- Ходімо, знайдемо для тебе достойнішого хлопця.

Наче позбувшись чар, вона почала мислити тверезо. І хоч іскра в її серці не згасла, проте Любов вихопила свою руку з полону чоловіка:

-  Не потрібно мені нікого. Відпустіть, я на роботу спізнююся.

-  І саме тому ти пів ночі проплакала? – Упіймав німе здивування, яке застигло у її очах, Купідон продовжував: - Моє завдання тобі допомогти й сьогодні останній термін. Я не звик програвати, тож не сперечайся. Знаю одного гідного парубка, ходімо, поки ще можемо з ним зустрітися.

Борючись з бажанням втекти якомога далі від цього дивного чоловіка та хоча б раз у житті ризикнути та довіритися долі, вона вибрала останнє. Обіцяла ж собі – сьогодні спробує випробувати свій талан. Хоч і це здавалося безглуздям та Любов покірно вирушила слідом.

При виході з метро продавалися квіти, які зачепили погляд дівчини. Якийсь чоловік якраз купляв шикарний букет червоних троянд на високій ніжці. Про такий подарунок вона не раз мріяла, уявляючи як її хлопець огортатиме своєю увагою. Проте ні хлопця, ні хоча б однієї нещасної квіточки у неї досі не було. Наче відчувши бажання дівчини продавець звернувся до Купідона:

-  Придбайте для своєї дами квіти. У такий день кожна пані має отримати подарунок.

Чоловік з роздратуванням в очах глянув на свою супутницю. І за що йому це нещастя? Бачив, вона бажала ті кляті квіти. Зрештою, він сам винен, що й досі її не зміг ні з ким зв’язати павутиною кохання, інакше сьогодні вона вже б одержала подарунок від свого хлопця. Важко зітхнув та тицьнув пальцем у найшикарніший букет:

-         Дайте цей.

Широка посмішка засяяла на обличчі продавця. Він простягнув квіти зніяковілій дівчині:

-         Гарний вибір. Ви стали під омелою, Вам слід поцілуватися.

Купідон злісно розвернувся. І справді на стіні висіла омела. Який недоумок повісив тут цю різдвяну прикрасу у лютому? Цілувати Любов рівнозначно самогубству. У такому випадку вона ще більше закохається у нього і зруйнувати ці чари буде вже не так просто. Помітивши його вагання продавець звернувся до дівчини:

- Ну ж бо, поцілуй свого супутника в знак подяки за подарунок.

У думках Любові вирував хаос. Вона завжди вірила у прикмети та в інші містичні речі. Якщо не поцілує цього хлопця, який явно цього не бажав, то її переслідуватимуть нещастя. Робити таке з незнайомцем не правильно. Проте, це не обов’язково має бути справжній поцілунок про який так мріяла, а від швидкого чмоку нічого не станеться, адже так? Наваживсь, підтягнулася на пальчиках ніг уверх та прилинула своїми вустами до його гарячих губ. Відчувши легкий дотик, такий невагомий і повітряний, одразу хотіла віддалитися, але хлопець не дозволив. Схопив її за руки та притягнув до себе поглиблюючи поцілунок. Їхні вуста злилися в єдине ціле, вони обоє тонули в океані насолоди.

Тільки віддалившись від дівчини, Купідон з жахом в очах усвідомив, що щойно трапилося. Він піддався спокусі та вкрав перший поцілунок Любові. Знав, як вона берегла його для особливого хлопця, її хлопця. А що тепер? Як він може розчарувати дівчину, повідомивши, що ніяких стосунків між ними не буде? Звісно, йому сподобався смак її солодких губ, сподобалося відчувати її подих на своїх вустах і подобалося бути поруч. Але він Купідон, а вона проста смертна, їхній союз неможливий. З таких похмурих роздумів відірвав голос продавця:

-  Який же ти не кмітливий. Невже й досі не зрозумів – Любов твоя доля, вона народжена спеціально для тебе. Навіть ім`я в неї відповідне. Саме тому твої стріли не діяли, і через це у дівчини не складалися стосунки з хлопцями. Тепер, коли ти чесно відслужив стільки років поєднуючи серця, настав час подбати про своє. Щоправда, ми сподівалися, що сам все зрозумієш, але ти вперто проганяв усі почуття від себе. Довелося тебе штовхнути та з`єднати Вас стрілами кохання, хоч навіть і без них Ваші долі поєднані. Любов – це подарунок тобі, тож прийми його і цінуй кожну мить проведену разом.

Чоловік перевів свій погляд на розгублену дівчину. В її очах розгледів німі запитання. Попереду він має все життя, щоб відповісти на них. Його вуста розтягнулися в широкій посмішці, він схопив її за руку:

-  Ходімо, я повинен багато тобі розповісти. Тепер ти моя навіки.

Продавець квітів, що радісно дивися їм у слід, розчинився в повітрі задоволений виконаним завданням. І хоч на нього чекали ще тисячі самотніх сердець, яких потрібно поєднати, проте ця пара була для нього особливою. Дівчина не дарма стільки чекала, адже отримала найкраще. Купідон подарує їй цілий океан кохання, і головне завдання не потонути в ньому.