Частина 23. Елгар робить пропозицію (і чому Грімзлі ледь усе не зіпсував)

Елгар сидів у своїй лабораторії вже третю годину. Перед ним лежав аркуш паперу, на якому він старанно виводив план. Аркушів було багато. Він витратив на них усю ніч.

«План ідеальної пропозиції»

1. Вибрати місце. (Дах. Там красиво. Там зірки.)
2. Прикрасити все квітами. (Багато квітів. Щоб вона здивувалася.)
3. Підготувати промову. (Коротку. Але щиру. Щоб вона заплакала від щастя.)
4. Дістати кільце. (Золоте. З рубіном. Таке, як вона хотіла.)
5. Стати на одне коліно. (Не впасти. Не запнутися. Не зробити щось дурне.)
6. Сказати: «Ти вийдеш за мене?» (Голосно. Впевнено. Щоб вона почула.)
7. Якщо вона скаже «ні» - провалитися крізь землю. (Але вона скаже «так». Вона обіцяла.)

Елгар перечитав план. Він виглядав ідеально. Абсолютно ідеально.

- Я зроблю це, - сказав він собі. - Я зроблю це ідеально.

Він не знав, що Грімзлі вже планував свою власну катастрофу.

***

Марта дізналася про план Елгара й вирішила взяти все під свій контроль.

- Ти не впораєшся сам, - сказала вона. - Ти забудеш кільце, впадеш із даху, або скажеш щось дурне.

- Я не впаду! - образився Елгар.

- Ти завжди падаєш, - сказала Марта. - Ти впав, коли вперше побачив Мірабель. Ти впав, коли вона приїхала. Ти впав, коли вона посміхнулася тобі.

- Це було випадково! - вигукнув Елгар.

- Це було закономірно, - сказала Марта. - Але я допоможу тобі.

Вона взяла план Елгара й переписала його.

«План ідеальної пропозиції (версія від Марти)»

1. Вибрати місце. (Дах. Але я прикрашу його.)
2. Прикрасити все квітами. (Я принесу квіти. Магічні. Які світяться.)
3. Підготувати промову. (Я напишу її. Коротку. Але щиру.)
4. Дістати кільце. (Я триматиму його. Щоб ти не загубив.)
5. Стати на одне коліно. (Я підстрахую тебе. Щоб ти не впав.)
6. Сказати: «Ти вийдеш за мене?» (Я скажу тобі, коли казати.)
7. Якщо вона скаже «ні» - я перетворю її на жабу. (Але вона скаже «так». Я знаю.)

Елгар прочитав новий план.

- Це... це не мій план, - сказав він.

- Це кращий план, - сказала Марта. - Довірся мені.

- Я довіряю тобі, - сказав він. - Але...

- Жодних «але», - сказала Марта. - Я - відьма. Я знаю, що роблю.

Вона вийшла з лабораторії, залишивши Елгара в розгубленості.

Він не знав, що Марта вже планувала щось грандіозне.

***

Марта вирішила прикрасити дах. Вона принесла квіти, свічки, магічні вогники та величезну кількість стрічок.

- Це буде ідеально, - сказала вона собі.

Вона почала чаклувати. Квіти розквітали, свічки запалювалися, вогники літали в повітрі.

Але щось пішло не так.

Одна з квітів виявилася магічною. Вона вибухнула.

- Ой, - сказала Марта.

Квіти почали вибухати одна за одною. Свічки падали. Вогники гасли.

Дах почав диміти.

- Що ти робиш?! - вигукнув Елгар, вибігаючи на дах.

- Я прикрашаю! - вигукнула Марта.

- Ти знищуєш дах! - вигукнув Елгар.

- Це не знищення, - сказала Марта. - Це творчий безлад!

Вона підняла руки й використала магію, щоб зупинити вибухи.

Через десять хвилин дах знову виглядав ідеально. Навіть краще, ніж раніше.

- Я - найкраща, - сказала Марта.

- Ти - катастрофа, - сказав Елгар.

- Але я - твоя катастрофа, - сказала вона з усмішкою.

Він зітхнув.

- Я знаю. І я вдячний тобі.

Вона обійняла його.

- Все буде добре, Елгаре. Я обіцяю.

***

Елгар вирішив дістати кільце. Він пішов до ювеліра, який жив у сусідньому місті. Кільце було готове - золоте, з рубіном, яке світилося в темряві.

Він повернувся до академії й сховав кільце в кишеню.

Але Грімзлі побачив його.

- Що це? - запитав гоблін, підходячи.

- Нічого, - сказав Елгар, намагаючись сховати кільце.

- Це кільце, - сказав Грімзлі. - Ти збираєшся зробити пропозицію?

- Так, - зізнався Елгар. - Але нікому не кажи.

- Я не скажу, - сказав Грімзлі. - Але дай мені подивитися.

Елгар показав кільце. Грімзлі взяв його в руки.

- Воно гарне, - сказав він. - Дуже гарне.

Він підніс кільце до рота.

- Що ти робиш?! - вигукнув Елгар.

- Я хочу спробувати його на смак, - сказав Грімзлі. - Воно виглядає смачним.

- Це не їжа! - вигукнув Елгар. - Це кільце!

- Але воно блищить, - сказав Грімзлі. - Я люблю блискучі речі.

Він уже майже поклав кільце в рот, коли Елгар вихопив його.

- Ти божевільний! - вигукнув Елгар.

- Я просто хотів спробувати, - образився Грімзлі.

- Ти мало не з'їв його! - вигукнув Елгар.

- Але ж я не з'їв, - сказав Грімзлі. 

Елгар зітхнув.

- Я більше ніколи не покажу тобі кільце.

- Я й не хочу, - сказав Грімзлі. - Воно виглядає несмачним.

Він пішов на кухню, бурмочучи собі під ніс.

Елгар залишився стояти, тримаючи кільце в руках.

- Це було близько, - прошепотів він.

***

Елгар вирішив підготувати промову. Він стояв перед дзеркалом і тренувався.

- Мірабель, - сказав він. - Я кохаю тебе. Ти змінила моє життя. Ти зробила мене щасливим. Ти - моє кохання.

Він подивився на своє відображення.

- Це звучить добре, - сказав він. - Але я маю сказати це впевнено.

Він спробував знову.

- Мірабель! - вигукнув він. - Я кохаю тебе! Ти змінила моє життя! Ти зробила мене щасливим! Ти - моє кохання!

Він почув, як хтось кашлянув за дверима.

Він обернувся. У дверях стояла Мірабель.

- Елгаре? - запитала вона. - Ти розмовляєш сам із собою?

Він почервонів.

- Я... я просто тренуюся, - сказав він.

- Тренуєшся?

- Так, - сказав він. - Я готуюся до... до виступу.

- До виступу? - перепитала вона. - Ти виступатимеш?

- Так, - сказав він. - На... на занятті з бойової магії.

Вона усміхнулася.

- Я впевнена, що в тебе все вийде.

Вона пішла, залишивши його в розгубленості.

Він подивився на своє відображення.

- Це було близько, - прошепотів він.
***