Глава 8

От чому коли усе так добре складається має щось статися погане. Що обов'язково моє роз'єднати люблячих людей і залишити їх без єдиного шансу бути разом. Здається що надії уже не має, весь світ котиться униз. Чому так!?

Хтось хоч раз запитував себе ? Мабуть так. І от коли так усе весело та цікаво, все розпочинає бути ще цікавішим.

Ми провели 10 чудових днів разом. Я не забуду їх ніколи. Адже кожного дня я відчувала себе коханою, потрібною. В надійних обіймах таких сильних рук, які обіймали мене міцніше у відповідь.

У нас була складена програма на цілих 10 днів, щоб вони були не повторними, але вони і так ними були адже ми могли торкатися один одного чути голос і подих. Отримувати насолоду в неймовірне тепло поцілунків які ми дарували одним одному.

Після нашої палкої зустрічі на вокзалі Матвій запропонував поїхати до нього сказав що хоче насолодитися моєю присутністю кожною хвилиною відведеного нам часу.

Я погодилася адже у моїх грудях розливалося приємне тепло яке відавало електричні заряди по всьому тілу як тільки я дивилася у ті глибокі блакитні очі. Лише від його дотиків до мене я тремтіла, моє тіло кидало то в холод то а жар, а губи палали в очікуванні палкого поцілунку. 

Всю дорогу ми їхали в обіймах один одного і дарували ніжні поцілунки. Як приємно коли твої почуття взаємні. Там де торкалася його рука моє тіло палало , а серце випригувало з грудей. Я хотіла розчинитися у ньому і віддатися повністю. 

Ось так мабуть і відбувається любов з першого погляду. Не знаєш чому , але любиш , не можеш дихати коли немає поруч, і серце тремтить в очікуванні довгоочікуваної зустрічі.

Твої долоні пітніють і паморочиться в голові. Не важливо хто іде повз є лише ти в він. Двоє на весь великий світ. Так любов затьмарює розум, все наче в тумані, але це почуття настільки приємне і глибоке що хочеться розчинитися у ньому.