Глава 56

Коли пішла уже третя година повного ігнору, нерви Влада з тріском лопнули. Він розумів, що всі страшні картинки в його голові — це симбіоз бачених по телевізору вбивств, викрадень і нещасних випадків. І швидше за все Неллі просто гуляє по Стамбулу, не бажаючи його бачити й спілкуватися. Але ... чорт забирай, це жорстоко з її боку! Невже так складно підняти трубку і сказати: «я там-то, зі мною все в порядку, скоро повернуся?». Не, Влад не розумів і сердився на Неллі, а ще, крім його волі, серце огорнув липкий страх. Параноїк? Нехай! Але ж у нього є підстави для цього.

Не у кожного чоловіка дружина і дитина вмирають під час пологів, вчасно доставлені в комфортабельну лікарню, під наглядом висококласних лікарів. Ні, Влад, на відміну від багатьох на його місці, не звинувачував тоді лікарів в катастрофі, яка зруйнувала його життя. Влад розумів — вони зробили все, що змогли. Але лікарі, не святі. Тому не завжди можуть обдурити долю ... іноді результат, на перший погляд, простої операції, стає летальним.

- Так, мені набридло! - гаркнув Влад, походжаючи по порожньому величезному номері взад-вперед, ніби розгніваний тигр. — Нехай принцеса потім відриває мені голову, б'ється, лається, і обзиває останніми словами, але я не можу більше чекати й думати про гірше. Пора брати бика за роги.

І з цими словами Влад потягнувся до свого «додатковому» смартфону, з якого надзвонював Неллі. Але той номер, що він набирав зараз, був зовсім інший ...
- Ахмед? Вітаю. Це Влад. Пам'ятаєш ще такого? Так, так, з Пітера. Ну звичайно, як я можу забути наш феєричний переїзд через вашу «країну квітів» на тих убитих авто? І не говори, як молоді ми були. І я часто згадую наших. Ні, на жаль ні з ким контактів не підтримую.

Ну, я ж один з нашої «багатонаціональної» групи тоді був з Пітера. - Влад витримав паузу, слухаючи низький голос, швидко говорить по-турецьки, на тому кінці дроту і тихо зітхнув.
- Так, і Світлана була з Пітера. Спасибі. Я отримував від вас з Ольгою співчуття. Розумію, що ви не змогли тоді приїхати. Ольга була на сьомому місяці, літати небезпечно ... як ваш малюк Алі? Зростає? Скоро тата обжене. — Влад обмінювався звичайними фразами, хоча на душі раптом потеплішало. Друг, його друг Ахмед — офіцер поліції. І тепер все буде добре.
- Так я дзвоню у справі, Ахмед.

Я приїхав на твою батьківщину, до Стамбула, разом з дівчиною. Відпочити. Але сьогодні вранці ми посварилися, і вона втекла від мене. Підозрюю, що гуляти містом без супроводу. Ні, вона не маленька дівчинка, що ти смієшся? Просто Неллі — це ходяче нещастя. Тому вона вже третю годину не бере слухавку, і я переживаю. Ахмед, я в курсі, що справа відкривають після закінчення ... тому я і не пішов в поліцію. А подзвонив тобі. Ти ж у нас бравий офіцер поліції? Допоможеш мені неофіційно? — Влад з радістю почув, що його друга підвищили на посаді й перевели в інший відділ.

Тепер він — начальник відділу пі-ай три, це підрозділ «елітної» туристичної поліції Стамбула. Туди відбирають кращих людей, щоб працювати в туристичній поліції потрібно знати шість мов, і мати талант психолога, навпіл з даром переконання. Все це в Ахмеда було присутнє в надлишку. В їх веселій компанії «авто байкерів» Ахмеда називали «поліглот». Тому що симпатичний чорнявий турків обожнював вчити мови й подорожувати на своєму джипі по Європі, в рамках таких ось тріп турів. І в одному з них — як раз в тому, де «катався» і Влад, Ахмед познайомився з Ольгою.