РОЗДІЛ 9

Марина 

Я навіть не думала, що мати хлопця дуже круто, адже це вперше для мене. 

Хоча це певна відповідальність. Зараз я більше приділяю увагу не лише навчанню, а і Владу. Так що тепер мої подруги, які звикли до регулярних зустрічей, обговорень, почали на мене ображатися.

Одного дня Лєра і Аня прийшли в гості і запросили мене на відкриття нового нічного клубу 

- Маринко, пішли з нами у суботу на святкування з приводу відкриття нового нічного клубу. Відпочинеш від навчання, буде час поспілкуватися. А то відтоді, як ви з Владом разом, ми так рідко бачимося, що ми почали сумувати, - сказала Аня.

- Справді, Маринко, підемо із нами. Думаю, що Влад не буде проти піти також. Запропонуєш йому, - підтримала Лєра Аню.

- Дівчата, я б залюбки пішла до вас разом з Владом, та ми і з Владом зустрічаємося раз на тиждень через мою зайнятість, а у будні лише переписуємося або говоримо по відеозв'язку, - відповіла я, помітивши, як вони обидві засмутилися,- Тому ми вже домовилися провести час лише вдвох. Ну ви ж самі розумієте! - пояснила я подругам.

- Так, розуміємо, кохання таке, - посміхнулася Аня

- Ну це ще не кохання, але мабуть сильна симпатія, закоханість напевно. Можливо вона переросте у щось більше. Але для цього нам потрібно частіше бувати наодинці вдвох. 

- Звичайно ми все розуміємо. Гарно вам провести час, а ми почекаємо, коли ти звільнишся і для нас - погодилися дівчата.

- Ми мабуть підемо. Раді за вас з Владом, люба. Привіт йому, - сказала Аня.

- Дякую, дівчата, обов'язково передам. Ви краще Віку із собою кличте, бо вона ж вільна зараз. 

Коли вони пішли, я ще написала декілька повідомлень Віці про те, що на уікенд ми із Владом залишимося вдвох. На що вона відповіла: нарешті! Але не забудь мене запросити дружкою на весілля.

У Віки гарне почуття гумору, повеселила мене і цього разу. Але звісно ж я її першою візьму дружкою на весілля, коли виходитиму заміж.

Ми дружимо вже більше десяти і стільки разом пережили різних ситуацій, пригод, навіть драматичних епізодів. І Віка завжди опинялася поруч, допомагала порадою, могла розсмішити і розрадити у потрібну мить.

Особливо цінне, що вона не давала мені сумувати або бути одною у свято. Завжди поруч.

Віка нещодавно розлучилася із хлопцем, то зараз їй конче необхідна моя підтримка. Тому я їй написала, коли дівчата пішли. 

Написала також, щоб вона ішла з дівчатами до клубу у суботу замість мене.

Погодивши всі питання з подругами я з нетерпінням почала готуватися до побачення із Владом.

Першим ділом я підготувала красиву сукню кремового кольору, яка облягає по фігурі і черевики на високих підборах. Хочу бути гарною не лише для хлопця, а і у першу чергу для себе.

І ось нарешті настала субота. Прокинулася сьогодні я навіть без будильника, оскільки напередодні хвилювалася, як все пройде. Я хотіла справити позитивні враження на хлопця. І здається, що у мене вийшло.

Щойно він переступив поріг моєї квартири, як у нього від побаченого просто таки відвисла щелепа.

- Привіт, Маринко, яка ти сьогодні вродлива, просто неймовірна спокусниця у цій сукні! Пробач, але я не можу стриматися, щоб тебе не поцілувати. 

Я не встигла навіть відреагувати, кліпаючи очима і не відводила погляд від величезного букету білих троянд. Який миттєво був відкинутий десь на стіл, а замість букету у обіймах опинилася я.

Вмить мені стало і ніяково і дуже затишно, одночасно гаряче від дотику до його сильного торсу, м'язів рук. І наступної миті Влад накрив мої губи своїми, а я відповіла йому на поцілунок, запустивши пальці у волосся і торкаючись своїми губами його губ.

Мені було так добре, що я на цьому не спинилася і пішла далі. Я злегка прикусила його нижню губу, торкаючись язиком, а потім хлопець у відповідь на мій вчинок торкнувся своїм язиком і вони сплелися у шаленому танці, викликаючи в мені досі не чувані почуття. Здавалося, це тривало вічність, ми не могли відірватися один від одного.

 Вечір обіцяє бути шаленим.