5.1 глава "Нова робота"

5.1 глава

Пройшов місяць.

Слава почав далі працювати з Ігором. Вони поїхали у Луцьк на декілька тижнів по роботі. Його мама весь цей час жила зі своєю сестрою Марією. Тітка Зоя через тиждень після того як Слава її привіз, поїхала додому. А я звільнилась з роботи, бо мені запропонували роботу краще. У багату сім’ю. Сидіти з одним хлопцем з інвалідністю. Я виходжу на роботу у середу.

У Артема на цьому тижні день народження. Він дуже чекає його. Я приїжджала до батьків, щоб просто навідати їх. Артем підійшов до мене і сказав “Я вже хочу швидше подорослішати”. Я подивилась на нього і подумала, я теж в цьому віці хотіла швидше стати дорослішою, не ходити у школу і не робити домашнє завдання. Як я тоді помилялась. В дорослому житті не має нічого хорошого, одні розчарування.

Я посміхнулась і обійняла його.

Сьогодні я прокинулась у хорошому настрої. Я сходила у душ і зробила собі каву. Мені по відео-зв'язку подзвонив Слава.

- Привіт

- Привіт, як ти?

- Добре, тільки що сходила в душ мабуть поїду сьогодні до батьків.

- А, ми вже завтра приїдемо назад. Подзвонив тобі сказати. Ну, все, ще подзвоню, у нас зараз вже починається конференція, цілую тебе міцно.

- Добре, я теж тебе цілую — сказала я і поклала трубку.

Я вдяглась і поїхала до батьків. Їхати до них мені годину, бо я їхала у метро. В метро було багато людей, тому що це був ранок понеділка. Я ледве зайшла у вагон. Добре це чи ні, що у нас немає такого як в Японії. Там на станціях є спеціальні співробітники, які заштовхують людей у вагони.

Я відкрила двері своїм ключем, зайшовши у квартиру, я не почула а ні звуку, було дуже тихо. Я пройшла на кухню і зразу почула як двері квартири відкрились і в неї сміючись зайшли мама, сестра і Артем. Я виглянула.

- Привіт, де ви були?

- Привіт, доню. Ми були у магазині.

- Так, купили багато цукерок і торт! — викрикнув Артем посміхаючись. Вони роздяглись, сестра почала викладати продукти на стіл.

- Ти допоможеш нам приготувати їжу на завтра?

- Так, я ж для цього і приїхала

- Дякую — я здивувалась, Марта сказала “дякую” це щось новеньке, до нас прибіг Артем

- Мамо, я всіх запросив на день народження, залишилось подзвонити дяді Дімі, я хочу його запросити на день народження. У тебе є його номер телефону? — запитав він дивлячись на Марту. Марта розгубленими очима подивилась на мене, а я на неї. Ми стояли і дивились одна на одну приблизно хвилину.

- Ні, зайчику — я знову здивувалась, що вона сказала “зайчик” на Артема — немає

- Шкода — сказав племінник і пішов у кімнату.

- Я не знаю, що буде якщо він випадково дізнається, що Діма це його тато — сказала я пошепки

- Не дізнається — сказала Марта і подивилась на мене

Ми почали робити салати, щоб завтра цим не займатися. Мама пішла гуляти зі своєю собачкою, а Артем сидів у залі і дивився мультики.

****

Ми доробили салати і пішли дивитись телевізор, мама сказала, що вона приготує вечерю сама.

Через півгодини ми сіли їсти.

Я залишилась на ніч у батьківській квартирі, бо не захотіла вже їхати додому та й що їхати туди якщо завтра треба було б вертатися. Я ввечері зателефонувала Славі. Він вже їде додому, але приїде лише завтра.

Я прокинулась від дзвінка. Слава приїхав додому, він не знав, що я залишилась у батьків. Я просто забула йому сказати що залишаюсь на ніч у своїх батьків. Я йому запропонувала приїхати до нас, але він сказав, що дуже втомився і хоче відпочити. Я встала і вийшла з кімнати. На кухні вже стояла Марта і продовжувала готувати страви на свято. Вона подивилась на мене і посміхнулась. Марта почалась змінюватись. Раніше вона на всіх дивилась байдуже, а зараз я бачу перед собою іншу Марту. Вона змінюється. Ця Марта мені подобається більше.

- Добре, що ти прокинулась вже, допоможи мені готувати страви... будь ласка

- Добре, я зараз підійду — сказала я і пішла вмиватись.

Через двадцять хвилин я приєдналась до сестри готувати страви. Свято у нас заплановане на другу годину, а зараз вже майже година дня. Коли я підійшла до столу, побачила що вже готові салати і бутерброди з ікрою. Марта поставила курку в духову піч. Я почала чистити картоплю. Хтось подзвонив у двері, Марта пішла їх відчиняти. Через хвилину Марта зайшла на кухню.

- Це до тебе прийшли — сказала вона

- До мене? — запитала я і вийшла у коридор. У коридорі стояв Ігор. Ми з Мартою підійшли до нього — привіт, як ти тут опинився?

- Привіт, мене Слава попросив забрати тебе додому, після святкування — сказав Ігор

- Може познайомиш нас? — запитала Марта

- Це Ігор, брат Слави, а це моя сестра Марта — сказала я. Вони подивились один на одного і посміхнулись

- Заходь, — сказала Марта — що будеш чай чи каву?

- Чай чорний

На кухню зайшла мама. Вона подивилась на нас.

- Привіт Славо, як справи? — сказала вона, я подивилась на маму

- Мама це не Слава, це Ігор, його брат

- Вибач Ігоре, я мама Інни, Лілія Романівна

- Приємно познайомитись — сказав Ігор

Мама теж зробила собі чай і запросила Ігоря пройти в зал дивитись телевізор. Вони пішли дивитись телевізор.

****

До нас прийшли гості. Прийшли Артема два однокласники Антон і Ваня і подруга Тоня. Для дітей накрили окремий стіл. Всі сіли за стіл. Мама звісно сиділа біля тата. Я сиділа навпроти неї, а біля мене сидів Ігор. Навпроти нього сиділа Марта.

Я сиділа і бачила як Марта дивилась на Ігоря, а він сидів і дивився на неї. Марта встала і пішла на кухню за фруктами. Я підійшла до неї.

- Ти знаєш у Ігоря є дівчина?

- Не має, наскільки я знаю, а тобі він подобається?

- Так

- У тебе є чолові, а ти...

- Я з ним розлучилась