3 глава "Лікарня"

3 глава

Пройшов тиждень.

Єва одужала і мені нарешті дали три дні вихідних. За мною заїхав Слава. Ми сіли у машину і зраз же поїхали.

- Ми їдемо не в ту сторону

- Ми їдемо правильно — я подивилась на нього — це сюрприз

- Мені не подобаються сюрпризи

- Я впевнений, що тобі цей сюрприз сподобається — сказав він і посміхнувся

Ми заїхали у якийсь двір. Я подивилась навкруги. З лівої сторони парковка для машин, а з іншої красивий садок. Дерева тільки почали цвісти і це неймовірна краса. А перед нами була велика будівля

- Що це?

- Готель, я зняв номер на два дні, щоб провести їх дуже добре. Тут затишно і на першому поверсі є тенісний стіл, можна пограти. А ще тут смачна їжа.

Ми зайшли у будівлю, я побачила красиві розмальовані в різні кольори стіни. Ми підійшли до стійки і Слава взяв ключ від 421 номеру. Зайшовши туди я роздивилась все. Номер дійсно був затишний. На столі стояли дві чашки і чайник, ліжко було велике порівняно з тим що у мене дома.

- Ти хочеш їсти? Бо я щось би перекусив.

- Я теж

- Тоді пішли

Ми зайшли в ресторан, сіли за вільний столик. І почали дивитись меню.

- Як на рахунок стейку?

- Я не проти

Ми замовили їжу. Чекаючи на своє замовлення, ми сиділи один навпроти одного, дивились я на нього, а він на мене і пили вино.

Коли на вулиці стемніло Слава запросив мене на вечірню прогулянку. Ми зайшли у сад. Сад був дуже красивий.

Слава поклав ковдру на траву.

- Сідай

- Що?

- Сідай.

Я сіла на ковдру біля Слави. Він мене обійняв.

- Красиво — сказав він і подивився на небо

- Це точно — сказала я і посміхнулась

Ми сиділи і дивились на зорі. Він поклав на мої плечі свою курточку.

Так ми просиділи дивлячись на зорі до другої години ночі.

Я прокинулась із-за голоса Слави. Я відкрила очі і подивилась на нього. Він посміхався та тримав тацю.

- Прокидайся, соня — сказав він і поставив тацю на тумбу котра була біля ліжка

- Котра година — спросила я і сіла

- Вже десять годин ранку

- А, це, що? Сніданок у ліжко?

- Так. Минулого разу не вийшло це зробити. Але сьогодні....

- Дякую, — сказала я, поцілувала його в губи — а ти снідав?

- Я не голодний — сказав він і посміхнувся

Ми вийшли на балкон. Я подивилась навкруги. Все навкруги таке красиве, я на мить відчула себе у селі. Як я стою на подвір’ї у бабусі. Уявила як бабуся несе парне молоко, яке зараз наллє у

стакан і дасть мені випити. Згадала як ми з Мартою бігали у дворі. Нам тоді було весело у бабусі в селі. І я захотіла хоча б на мить повернутися туди у дитинство. Я подумала, що треба заїхати до бабусі. Я хочу її побачити і знову побути трохи дитиною.

- Тут таке свіже повітря — сказала я — ніби як у селі

- Так, це точно, я у селі майже все життя прожив

- Серйозно?

- Так. Ми з братом часто залишалися у бабусі і дідуся

- А я приїжджала у село тільки на місяць. Тато з мамою працювали, а ми жили з бабусею. А потім батьки забирали нас у місто. Там у селі було дуже весело — сказала я і посміхнулась

- Я теж часто згадую ті миті життя — сказав Слава — підемо прогуляємось у сад?

- Я не проти

Ми прогулялись у саду. Трохи посиділи на поляні дивлячись на небо. Воно було блакитне без хмар.

Зайшли в готель і пішли у зал там де був столик для пінг-понгу, навпроти столиків, а їх стояло два. Був бар, де можна було випити. Ми там замовили безалкогольні напої і пішли грати.

Ми вже грали півгодини і вирішили посидіти у барі. Там ще сидів один чоловік. По ньому було видно, що він вже достатньо випив. Я сіла практично біля нього. Тобто він сидів через один стілець.

Побачивши мене, він подивився на нас.

- Ти така красива, а як тебе звати? — на нього подивився Слава

- Відчепися від неї

- Я не з тобою розмовляю — сказав він — як тебе звати краля? - я йому знову нічого не сказала і здається цим я його роздражнила. Він встав з стільця, ледве не впавши, він підійшов до мене і поклав свою величезну долоню на моє плече

- Чого ти пристаєш до моєї дівчини? — спитав Слава. Чоловік все-одно не забрав з мого плеча руку

- Чуєш краля, пішли до мене в номер — сказав чоловік, взяв мене за руку і почав тягнути. Слава встав з свого стільця і вдарив цього чоловіка, він миттю відпустив мою руку

- Хочеш битися? — пробурмотав чоловік і вдарив Славу. Вони почали битися. Враз я побачила, що той чоловік дістав пістолет.

- Слава у нього... — я ще не встигла це сказати як той чоловік вистрелив Славі у плече. Слава впав, а той чоловік схопив мене і потягнув з залу, я краєм ока побачила як бармен натиснув кнопку “охорона”. Слава практично встав через силу і намагався накинутись на чоловіка, але той вдарив Славу. Слава впав на підлогу, я намагалась його зловити, але теж впала і вмить відчула страшенний біль у нозі.

Забігла охорона 3 чоловіка і пов’язали того чоловіка. Через 15 хвилин приїхала “швидка”. Лікарі надали нам “першу допомогу” і повезли нас у лікарню. Славі дали знеболюючи препарати як я зрозуміла.

- Вибач... — сказав він — я хотів провести ці вихідні не так....

- Не треба вибачатись — сказала я і взяла його за здорову руку. Фельдшер подивилась на нас і ще раз перевірила як почувається Слава

Ми приїхали у лікарню і Славу зразу кудись повезли. А я сиділа ще у “швидкій” і чекала медсестру з інвалідною коляскою.

Мене привезли у відділення. До мене підійшов хлопець. Він почав роздивлятись мою ногу.

- Я зараз повезу на рентген, у вас може бути перелом — сказав він і до нього підійшов інший чоловік, але він виглядав старше. Він подивився на того хлопця і сказав йому, щоб він зайшов до нього в кабінет, і пішов — ну що поїхали

- Вас як звати?