Глава 31 Інша жінка?

Еммі

Додому ми їхали в напруженій тиші, інколи Аміль намагався поговорити зі мною, на що я категорично мовчала і ігнорувала всі його прояви до мене. Споглядала в вікно перебуваючи в своїх думках, зараз все закінчиться, через декілька хвилин, так толком і не почавшись. 

В один момент ми просто розійдемося і станемо незнайомцями. Машина під'їзжає до будівлі і я нарешті споглядаю на нього, засмучений загнаний в своїх думках, навіть дивуюсь його поведінці, не бачила його таким раніше. В голові крутяться думки, що зненавидіти його не можу, як би не прагнула він подарував такі цінні і щасливі моменти, все зруйнував своїми перспективами в роботі, сподіваюсь хоч не напрасно витрачав час на мене і в нього все вийде з тією дисертацією.

Мені зробили боляче, скривдили, розтоптали почуття, потрібно залишити все це і йти далі. Не дивитися на те, що було між нами, з часом всі почуття згаснуть. Потрібно лише зачекати.

- Ну бувай, - відчиняю дверцята машини, але він перехоплює мою руку.

- Відпусти!  - шиплю я, але він категорично хитає головою і цілує мене, намагаюсь відштовхнути його, але він сильніший.

Здаюсь і просто чекаю, коли він відсторониться від мене. Це відбувається і я без слів покидаю салон його машини. Відчуваю, як мою спину пропалюють поглядом, але він не вимовляє і звуку, лише його блакитні очі проводжають мене до тих пір, поки я не заходжу в під'їзд.

Відчуваю себе пригніченою, розбитою, викорситаною, гама почуттів накривають мене, наче куполом і виходу з нього не можу віднайти. Не можливо з нього вибратися. Тепер немає сенсу приховувати власні почуття, всі вони різко перетворилися в потік сліз. Мені боляче, нестерпно, неприємно, все ж було, наче в казці і все зруйнувалося в одну хвилину, в одному щоденнику, на звичайних папірцях. Текст, що змінив нашу з ним історію кохання кардинально різко, в негативному ключі, чи можливо все так і мало бути? Що було б якби він розповім мені все? 

Наступний тиждень провела в гостях у мами, мені був потрібен час, щоб побути далеко від всіх наодинці. Мама відчувала мій стан і підтримувала як тільки могла, розпитувала про наше життя з братом і раділа за те, що у Тіма скоро буде вже двоє дітей. Тішиться, що ми змогли відновити родинні стосунки і стати ще більш ріднішими, ніж раніше.

Єдине, що хвилює мене найбільше зараз так це повернення мого самопочуття, запаморочення повернулося і на тижні стався один обморок, з Френком ми вже давно не бачилися, тому причини для цих сиптомів не було. З моїм організмом явно щось не те. Не може він так реагувати.

Зустрічі з психологом не зупинили, а продовжили по відеозв'язку і я безмежно щаслива, що наш світ настільки прогресивний і розвинутий, що через мою раптову поїздку не довелося припиняти сеанси. Вони дійсно допомагають мені і після них стає явно краще. Спілкуємося на різноманітні теми, Хлоя стала мені не просто психологом, а подругою, тому безперестанку говорю про те, що турбує.

Навіть обговорили питання з Амілем, від чого мені стало набагато легше. Прийняття ситуації, чи потрібні слова від спеціаліста своєї справи, не розумію в чому справа, але я вже не ридаю від лише однієї згадки про ту дисертацію і нагле використання мене для своєї роботи.

Хлоя хвалить за прийняття ситуації з батьком, через що навіть я радію, після раптової його появи в будинку ми більше не бачилися і тепер я певна, що наша зустріч можлива лише через Тіма. І впевнена спілкуватися з ним більше не прагну і не хочу. Все так, як і має бути, в нього своє життя, а в мене власне. Я намагалась, але в спілкуванні важливий відклик, коли інша людина просто ігнорує тебе, з часом це набридає і ти вже не очікуєш відповіді. Для спілкування важливо, щоб цього хотіли двоє, а не лише одна людина. Вже тоді десять років тому, наші дороги розійшлися і мабуть на краще.

Цей тиждень кожного дня телефонував Аміль, всі його дзвінки ігнорувала, а повідомлення залишала непрочитаними. Навіщо він взагалі це робить після того, як я все дізналася? Немає потреби грати знову. 

По приїзду в будинок брата займаюсь відкриттям власного видавництва, звичайно це шлях не простий, але з часом готова на труднощі і буду з ними боротися. Вирішую нарешті зустрітися з тим, хто буквально труїв мене і моє життя. Чому він так безпідставно вчиняє зі мною? І змусив проходити через такі труднощі. 

- В мене не так багато часу, тому перейду одразу до справи. Чому ви так вчинили зі мною? Отруєння мого організму, це ваших рук справ? - невдоволено поглядаю на колишнього друга письменника.

- Я не розумію про що мова, - заперечно хитає головою Френк і мене пробирає злість до кісточок тіла.

- Тоді я поясню, в тістечках, що ви давали мені виявилися препарати, що викликають запаморочення, слабкість, обмороки, - простягаю папірець з результатами аналізів, - І цей Сіннабон я отримала саме від вас, немає сенсу нічого приховувати. Якщо ви зараз зізнаєтесь в причині своєї поведінки, я не заявлю на вас, в іншому випадку ви незабаром отримаєте не дуже гарні новини для себе. Одразу картинка перед очима, відомий письменник Френк Віллі виявився божевільним, що отруював редактора. Ну як вам перспектива? 

- Гаразд, проблема в вашій зовнішності. Ви нагадуєте мені... - не встигає договорити, як бачить, що на мій телефон раз за разом приходять повідомлення, відволікається на них, блокую телефон, - Я зачекаю, можливо, щось термінове.