Глава 20 Ми зможемо бути разом?

Любі читачі, нагадую, що якщо вам подобається книга, то чекаю від вас вподобайку(зірочку) на книгу, це підвищить рейтинг моєї книги, сьогодні я випустила для вас чотири глави, щоб порадувати вас. Це моя перша книга і звичайно помилки допускати є нормальним, тому всі зауваження читаю і виправляє їх.

Цікавий факт від автора: цю книгу я вигадала ще два роки тому, але кожного разу відкладувала написання і не вірила в свої сили, що зможу викласти її, боялась, що вона нікому не сподобається і що написана в певній мірі не достатньо розгорнуто, але все таки потрібно вірити в себе і свої сили. Я рада кожному вашому коментару і відміткі, що вам сподобалося, отже я все зробила правильно. 

Аміль

Приїхавши до її будинку побачив, що вона вже чекає на вулиці, охоплюючи себе двома руками, поки чекала мабуть стало холодніше, вона вся тремтить. Вийшов з автомобіля і швидким кроком підійшов до неї, обійняв і притиснув до себе, вдихаючи знайомий аромат парфумів. Виглядала вона приголомшливо, але не дуже доречно для нашого побачення.

Вибачившись за те, що не попередив про дрескод, вона вирушила в будинок перевдягатися в вільні джинси з теплою кофтою оверсайз на якій був напис "cute", ідеально підходить їх і кеди Converse. 

Відчинивши двері машини ми вирушили в місце, яке хотів звозити її ще раніше, просто ніколи на це не було часу. Не помітити її пригнічений настрій було важко, обмірковуючи чи лізти їй в душу чи ні, поклав свою руку на її і почав погладжувати. Руку вона не прибрала, тому я переплів наші пальці і ми далі їхали в тиші. Потрібен час і думаю вона сама розповість, що в неї трапилося. 

Приїхали до невеличкого будинку за містом біля озера, підготувавши все зазделегідь запропонував Еммі залишитися тут на декілька днів, спочатку вона обурилася, що я не повідомив про це завчасно і зрештою переконавши її, що все підготував вона погодилась. Три дні далеко від всіх, тільки ми двоє. Думаю тут я зможу їй все розповісти і ми остаточно відновимо стосунки. Але хіба все може бути так просто?

- Я тебе образив чимось? - її дивна поведінка мене насторожувала, чудово продумане побачення могло зіпсуватись, - Мені здається все було чудово, але зараз ти мовчиш і відчуття, що ти хочеш поїхати додому.

- Ні, все нормально, просто втомилась морально від всього, сьогодні в лікарні з`ясувалось багато чого цікавого і мені важко Аміль, я заплуталась, наче всі пудрять мій мозок і не зрозуміло кому можна довіряти, а кому ні. 

- Все обов`язково вирішиться, давай ці три дні забудемо про всі проблеми і будемо насолоджуватись відпочинком. Я приготую нам какао з зефірками, ти ж їх обожнюєш.

- Звідки ти це знаєш? - відчув її погляд на собі, перше, що спало на думку це розповіді Тіма про сестру, де він обмовився про це і вона наче повірила, хоча обманювати її мені не хотілося.

Пішов ставити чайник для какао, а Еммі попередила, що їй потрібно поговорити з  Тімом про те, що вона буде відсутня три дні вдома і розкладе речі, що я підготував. Включив я все, від зубних щіток і одягу до документів з роботи, буду працювати, коли Еммі спатиме. Цього разу я обираю її, не забуваючи про перспективи в медицині.

Обмовився з какао і ледве викрутився, потрібно бути обережним  зі своїми словами. В проході кухні побачив її, настрій змінився, тепер вона посміхалась і виглядала набагато краще. Присіли біля столику напроти, простягнув до неї какао, не відводив очі ні на секунду, навіть її звичайний поцілунок в щоку за напій змусило стукати серце в шаленому темпі, що вона робить зі мною.

Помітив як вона трималася за ліву руку, виявилося що вона відчуває біль в ній, взяв її тендітну руку в свою і почав ніжно гладити і малювати на долоні різні малюнки, звичайно це не припинить біль, але не використати шанс доторкнутися до неї не міг. Ми не відводили погляд один від одного ні на секунду, нам не потрібно було говорити, все читалося в наших очах. 

- Ти не хочеш скупатися в озері, тут нікого немає крім нас? - її кивок змусив  вже нафантазувати багато речей, що я поспішно викинув з голови, занадто рано для цього, в цей раз поспішати ми не будемо і почнемо зустрічатися поступово, не переїзжаючи один до одного і не переступати через етапи стосунків.

- Лише мені потрібно перевдягнутися, я скоро прийду, - вийшла з кімнати Еммі,  а мені хотілося стрибати від щастя. 

Я чекав її біля озера зазделегідь підготувавши рушники і халати, вже було достатньо пізно і прохолодно, хоча вода була теплою, зазделегідь намочив ногу, щоб переконатися, що Еммі буде комфортно. Вона вийшла в гарному купальнику червоного кольору, сумував за її тілом, але потрібно тримати себе в руках.

- Довго чекаєш? - промовила до мене, коли я не міг відвести очей від неї, прийшов до тями і швидко помахавши головою в знак "ні" взяв її за ліву руку заходячи в воду по пояс. 

- Ти ж вмієш плавати? - не знав цього після скількох прожитих моментів разом, найбільше засмучивало, що раніше навіть не намагався про неї нічого дізнатися, по факту ми були разом достатньо довго, але я нічого майже не знав про неї, гидко від самого себе.

- Вмію, але не проти, щоб ти навчив мене, зробимо вигляд що не вмію? - посміхнувшись, обережно підношу руки до талії дівчини, яку кохаю безмежно і підтримуючи вона по маленьку рухає своїми руками відштовхуючись від води.