По той бік сновидінь

Розділ 8. Недоціненість.

Дельфініум 

Я йшла за Томасом, а він здається чудово знав куди, навідміну від мене. 

– А інші знають? – неочікувано для себе чомусь сама почала розмову, хоч це було нехарактерним для мене. 

Він знизав плечима. 

– Не певен, але Терза і Флав точно. Якщо чесно, я був у реальності, де ми всі хороші друзі, – відповів він, а тоді різко зупинився посеред коридору, – ну най його, збився, – обурено сказав, а потім одразу ж емоційно додав, – це не через тебе не хвилюся, – запевнив, бо я й справді почала так думати. 

Декілька хвилин ми стояли мовчки, я чекала, а він здається шукав рішення. І де той фамільяр, коли так потрібен. 

– От халепа, там же було ліворуч, праворуч, праворуч ліворуч і прямо, а далі куди…

Я вражено завмерла. 

 –Чекай, Томасе, – зупинила його, – я здається знаю цей шифр, чи що це таке, – сказала якось невпевнено, наче й сама не вірила. 

Елевонда. І я знаю. Далі…

Дельфі. Знову ліворуч, тоді ще раз ліворуч, прямо і праворуч. Правильно? 

Елевонда. Чамкаманьйо. Навпаки. Оте все що було спочатку. 

Дельфі. Хіба. 

Елевонда. Підіть різними шляхами. 

Я все ж переказала обидві варіанти. Його погляд прояснився і він радісно вигукнув, що один з напрямків правильний. І я почала чекати, хто ж урешті решт з нас права. 

– Тільки трохи не так. Двічі ліворуч і двічі праворуч тоді так прямо. 

І тільки зараз я нарешті зрозуміла, що ж це таке і чому здавалося знайомим. 

– Ми реально зараз граємо у вийди з лабіринту? – неочікувала, що зі всіх загадок виявиться найпростіша. 

Це була популярна колись давно гра на Аві суть якої було вирахувати, повторювані ходи. Але також це мало й метафоричне значення. 

– Ти б хотіла – виживи у в'язниці? – запитав він як жарт і я похитала головою, цього разу чомусь всміхнувшись. 

– Лабіринт, – відповіла у тон йому. 

І ми поспішили далі. Цього разу я принаймні розуміла механіку. І якщо правильно розуміти, то навіть приблизно здогадуюсь де ми вийдемо. А…наші варіанти з авторкою обидва були вірні, просто у різній частині. 

Коли ми пройшли останній коридор – дісталися однієї з закинутих веж Академії, або як її давно охрестили горішня або ж безладова ну і авжеж не обійшлося без Вежа Мотлоху чи Хламу, якщо вже зовсім не добирати слова. 

І якщо на те пішло два останні варіанти підходили під її опис найкраще. Хоча я інакше як сміттєзвалищем її не називала. Старі і непотрібні речі, матеріали які не використовувалися усе скидувалося сюди і тут роками не прибирали, наче згадували про це місце лише, коли потрібно було викинути чергову непотрібну річ. 

Я не стрималася і почала чхати від пилу, який тут був. 

Реджі, можна було зрозуміти тут було найлегше щось заховати. Чимось більше, чимось менше, ніхто б не звернув уваги. А шукати тут щось просто не наважився б. 

Я зупинилася на порозі і мені зовсім не хотілося сюди йти не прихопивши з собою ганчірки і воду. Терпіти не могла бруд. Не сказати, що у мене була та фобія, не згадаю як її назва, мені просто було неприємно. 

– Чого застигла, чого чекаєш? – не поділив моєї внутрішньої паніки Томас. 

– І як ти це уявляєш? – скривилася я і подивилася на нього як на ідіота, або того, хто хоче втягнути мене в сумнівну аферу. 

Він подивився на мене так само, а тоді його очі зблиснули розумінням. 

– Чекай…ти реально не бачиш чи прикидаєшся? – перепитав здивовано. 

– А може це ти бачиш ілюзію, а я правду? – не залишилася в боргу я, майже здогадавшись, що він має на увазі. 

Томас лиш як завжди віджартувався, наче для нього й справді байдуже на все. У хорошому сенсі. 

Я важко зітхнула і зціпивши зуби поцікавилася. 

– Дозволь хоч поцікавитися, що потрібно знайти. 

Він загадко усміхнувся і тихо промовив те, що шокувало мене найбільше. Це було найбільш несподіване, що навіть уявити неможливо. 

Адже це настільки банально, що аж смішно. 

– Та ти знущаєшся, Реджинальде Тоунсе! – прошипіла я і нарешті почала шукати потрібне. 

Томас неочікувано, але вирішив допомогти, хоч я думала, що він просто проведе мене і піде. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше