IV

                                          Розділ 5

   Сайменков до останнього упирався, щоб уникнути весільного смокінгу, але Аня була непохитна. Вона змусила його пообіцяти їй, що в день весілля він стійко витерпить і зелену галявину, і білосніжну арку на цій самій галявині, весільний торт і танець молодих. Він пообіцяв, хоча насправді він хотів тихе весілля у сімейному вузькому колі та медовий місяць на теплих, тропічних островах. Пару тижнів відпустки, де море та Аня – все, чого він хотів.

    Олег ще до кінця не вірив, що вона сьогодні стане його дружиною. Він дуже боявся, що вона передумає і покине його, а ще боявся, що вона дізнається, як він «допоміг» Харитонову покинути її.

    Він до останнього намагався не втручатися, але Аня все ніяк не наважувалася розірвати з американцем заручини. Що поганого в тому, що він трохи прискорив події? Він не звик бути у підвішеному стані та гадати, як там усе буде. Одним листом електронкою Олег вирішив усі проблеми. Харитонов, дізнавшись, що Аня зраджує йому зі своїм зведеним братом, відразу її покинув і весілля скасував, нічого їй не пояснивши. Гордий американський слимак.

  Аня дуже зраділа, що все само собою вирішилося, і їй не довелося влаштовувати розбірки з колишнім нареченим. Проте, вона навіть гадки не мала, що це він, Олег, приклав до цього руку.

  Їхня спільна родина теж перебувала у легкому шоці, коли вони оголосили, що весілля таки відбудеться у призначений день, але наречений буде іншим. Хоча Олег бачив, що Шурбін був дуже радий, що так все склалося.

…Макс заїхав за ним майже за годину до церемонії, і Олег, одягнений у смокінг, вийшов зі свого під'їзду. Арімов сьогодні виконував роль його свідка.

- Саймоне, ти прямо як голлівудська зірка сьогодні, - зареготав він, коли Олег сів у джип.

- Заткнися ти, - кинув Олег.

- Гаразд, наречений, не гнівайся. Я щиро тебе вітаю. Досі втямити не можу, хто кому ким у вас там тепер доводиться: брати, сестри, мами, тата! - Макс знову зареготав.

- Припиняй, Максе - мовив Олег з роздратуванням.

- А класно ми американця нейтралізували, га, Саймоне? Нехай знає, як до наших жінок залицятися. Ми свого нікому не віддаємо!

- Ти голосніше про це кричи, - незадоволено сказав Олег.

- Ображаєш. Ти ж мене знаєш, Олеже, я – могила.

   Чомусь Сайменков нервувався, і навіть дуже сильно нервувався, коли вони приїхали і він побачив масштаби запланованого весілля. Двір насилу вміщував автомобілі, галявина прикрашена по-європейськи, в центрі - арка. На нього відразу зреагували всі гості, як тільки він вийшов з машини. Заклацали фотоапарати. Це, ще, звідки, чорт забирай? Побачивши Ірму біля входу до будинку, він поспішив до неї. Хоч одне знайоме обличчя! Ірма завжди дружелюбно ставилася до нього. Іноді Олегу здавалося, що вона бачила його наскрізь, і саме вона якось найперша розгледіла той вогонь, що з першого погляду виник між ним і Анею.

- Виглядаєте неймовірно, - сказала вона, з легким прибалтійським акцентом, коли він підійшов. Ірма посміхнулася. Вона завжди зверталася до нього на ви.

- Ви теж, - сказав у відповідь Олег і розгублено оглянув натовп запрошених гостей.

- Лячно? – поцікавилася вона іронічно.

- Трохи є, - погодився Олег, - Наче сниться.

- Усі наречені в такий день нервують. Ходімо, я проведу вас у дім. Аня скоро спуститься. Ви пам'ятаєте, що вам не можна її бачити до церемонії? – цілком серйозно запитала Ірма.

- Дурниці. Як це не можна? – обурився він.

- Такі правила.

Олег увійшов до будинку слідом за Ірмою, і, побачивши маму, подався до неї. Мама сьогодні теж виглядала дуже гарно. Сукня по фігурі, волосся укладене в красиву зачіску, на шиї – діаманти. Шурбін маму балував.

- Мій красень наречений! - вигукнула вона, обійнявши його, - Я так рада за тебе, синку.

- Дякую, мамо, я теж радий.

- Як же ми з тобою схожі, Олежко! І йдемо до одних цілей!

Мама лукаво посміхалася, заглядаючи йому у вічі. Олегу не терпілося якнайшвидше знайти Аню, щоб переконатися, що вона не втекла, не передумала, що вона справді обрала його, і це все дійство йому не сниться.

- До яких ще цілей, мамо? – спитав він, майже не слухаючи її.

- До заповітних. Як це тобі спало на думку провернути все так? Я навіть не очікувала, що ти сам додумаєшся Аньку зацапати…

Олег глянув на матір із подивом. Потім подив у погляді змінила злість. В сенсі, зацапати? Про що це вона?

- Я знаю, як майстерно ти позбувся суперника, нейтралізував його, не прикладаючи ніяких зусиль. І тепер вона твоя. Залишилося тільки приручити, щоб знала своє місце, - мовила мама, а Олег не досить ніжно ухватив її за лікоть і ледь помітно струсив.

- Що ти, в біса, верзеш? – прошипів лише губами, щоб не привертати увагу гостей.

  Весела усмішка на обличчі мами почала згасати.

- Макс мені все розповів, як ти позбувся Харитонова… Ти, що ... оце все… весілля насправді? Ще скажи, що любиш її? - спитала мати розгублено, а він ніяк не міг оговтатися від шоку, дивлячись на неї. Його рідна мама вважає, що він одружується за розрахунком, що просто «зацапав» бажану наречену.

- Боже, синку, я думала, що ти просто... Думала, ми тепер з тобою такі справи почнемо ворочати...

- Ти, що, не в собі, мамо? – знову зашипів він. Вона злякано озирнулася, схаменувшись, що їхню розмову могли підслухати. Підійшов Шурбін, обійняв її за плечі, а вона з обожненням стала заглядати йому в обличчя, і Олег раптом побачив цю її акторську гру. Він гадки не мав раніше, що його мати вміє так грати!

- Ну, як настрій, Олеже? – запитав Шурбін.

- Чудово, Сергію Степановичу, - відповів Олег, посміхнувшись.

- Сергію, хіба не бачиш, як він нервує? Бідолашний мій синочку! - промовила мама награнно, а Олег перестав їх слухати.

- Я зараз, - прохрипів він і повернув до сходів.

Йому необхідно побачити її зараз, щоб переконатися, що все відбувається насправді, і це йому не примарилось. І нехай хтось спробує його зупинити! На другому поверсі шлях йому перегородила якась тітка у бірюзовій довгій сукні, з зачіскою у формі Пізанської вежі.