Глава 5

Глава 5

- Не забудь. Разом місяць.

- Не переймайся, любий. Ким працюєш? – Дарую йому милу посмішку.

- Айті.

Ми ступаємо на землю. На мого фіктивного хлопця з обох боків кидаються його друзі.

- Привіт. Дуже раді бачити тебе тут. – Це каже наречений.

‐ Чесно кажучи, думали, що ти не приїдеш. – А це вже наречена. Не скажу, що мила. Бо дивиться на мене скоса і оцінюючи.

- Ми цілу вічність дружимо. Як я міг пропустити таку подію. Знайомтеся, моя Ксенія.

Обіймає мене та притуляє до себе.

Тягнуся до нього і цілую у щоку, бо вже треба відпрацьовувати їжу. Посміхаюся сама своїм думкам. Андрій кидає веселий погляд на мене та знайомить нас.

Я і забула, що колись була такою авантюристкою. Могла зібратися за три секунди і рванути з друзями на відпочинок чи у подорож. Всі подруги вже одружені, майже у всіх діти. І це нормально, що ми бачимося на багато рідше.

- Приємно познайомитися. Ви знаєте, насправді, я його мало не силоміць витягла до вас. Бо у нього зараз новий виток в житті, нові проекти, відкриваються нові кордони.

- А також більші можливості. – дивиться на мене. – Та Ксюша хоче економити мені гроші і відмовляється зимувати десь на Сейшелах.

Ми з Андрієм переглядаємось. Він мені підморгує. Мало не розсміялась від цієї історії.

- Ходімо до машини. Там всі уже зібралися.

Їдемо з моїм хлопцем на задньому сидінні. Я витягаю свою руку з його долоні. Він дає можливість. Посміхається.

Вони утрьох згадують минулі часи. Аж тут моя нова знайома промовляє.

- Шкода, що ви з Мілою розійшлись.

Мій кавалер напружується усім тілом. Його товариш мало не вдавився водою, що пив. А я не розгубившись видаю.

- А мені не шкода. – Радісно промовляю ‐ З таким турботливим і класним чоловіком має бути поруч справжня любляча жінка. А не якийсь сурогат.

- Оля, мені також зовсім не шкода. Я не знав раніше, що таке справжні почуття. І попрошу більше не згадувати те, що пройшло. Тим паче, коли у мене є така пара.

Стискаю його руку, чоловік притягує ближче до себе. А я відвертаюся до вікна і думаю про те, що мені буде важко ці дні. А це я ще не бачила його колишню.