По інший бік мовчання

Неріон

Я народився другим.

Запасним.(Відсилка до книги,"Принц Гаррі-запасний)

Можливо, саме це слово я ненавидів найбільше.

«Запасний».

Наче моє життя вже від самого народження мало меншу цінність лише тому, що я з’явився на світ після Гаріона.

Я не обирав бути другим.

Я не просив народжуватися пізніше.

Але тільки через це мене зробили тим, хто завжди стоїть позаду.

Гаріон — старший.

Гаріон — спадкоємець.

Гаріон — майбутній король.

Гаріон у всьому кращий.

Так мені заявляли.

Знову і знову.

Я слухав.

Посміхався.

Мовчав.

А потім одного дня зрозумів.

Моя магія сильніша.

Я швидше навчався.

Я міг більше.

Я бачив те, чого не бачив він.

Я був сильнішим.

Я був кращим.

То чому не я?

Чому трон належав йому тільки тому, що він народився першим?

Чому порядок народження мав визначати, ким я стану?

Я не хотів бути запасним.

Я хотів довести, що заслуговую на більше.

Навіть коли справа стосувалася того, кого я кохав, я знову опинився поруч із Гаріоном.

І знову мав дивитися, як вибір роблять не на мою користь.

Це було майже смішно.

Майже.

Бо я вже знав одне.

Я більше не збирався бути другим.

Якщо світ уперто ставив мене позаду Гаріона…

що ж.

Я просто мав змінити правила гри.

Тоді я ще не розумів, що деякі правила змінюють не для того, щоб перемогти.

А для того, щоб більше ніхто не зміг сказати тобі:

«Ти запасний».

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше