Поки овочі маскували підкову, хвіртка знову видала своє знамените «Ррри-и-ип!». У Сад увійшла Баба Яна. Цього разу на її носі була прищіпка (захист від фітонцидів Хрона), а на руках — кухонні рукавиці.
— Ага! — вигукнула вона гугнявим через прищіпку голосом. — Думали, я здалася? А ось і ні! Я прийшла по головний інгредієнт для мого шедевра!
Вона рішуче підійшла до Пані Черешеньки. Пані Черешенька зрозуміла: опір марний, це її зірковий час. Вона граційно схилила гілки, і Баба Яна почала збирати плоди в тазик. Потім настала черга Малини Кучеряшки та Суниці Солодкої Краплі.
— Ой-ой-ой! Мене лоскочуть! — сміялася Суниця, потрапляючи в теплий кошик Баби.
Коли тазик став повним-повнісіньким, Баба Яна попрямувала до літньої кухні. Увесь Сад вишикувався вздовж стежки, щоб подивитися, що ж буде далі. Кріт Хрумтяк навіть виставив свою ложку-перископ із тунелю.
На кухні почався справжній Кулінарний Джаз!
Кулінарний джаз — це коли на кухні все шкварчить, булькає і пахне так смачно, ніби продукти танцюють під веселу музику.
Баба Яна розпалила плиту.
— Так, мої дорогенькі, — примовляла вона. — Зараз ми будемо робити пастеризацію!
Пастеризація — це коли ягоди нагрівають, щоб убити шкідливі мікроби, але зберегти всі вітаміни живими та здоровими. Це як гаряча ванна для ягід перед довгим зимовим сном у банці.
У величезному мідному тазу почало булькати черешневе варення. Пані Черешенька всередині тазу почувалася справжньою королевою балу. Поруч у каструлі варився компот, де Суниця Солодка Крапля влаштувала змагання з плавання.
— Гляньте на це! — вигукнув Перчик Вогняний Танцюрист, заглядаючи у вікно кухні. — Там такий антураж, що мені аж самому захотілося в банку!
Антураж — це обстановка навколо. У Баби на кухні антураж був святковий: пучки м’яти під стелею, блискучі кришки та аромат цукру з корицею.
Раптом Баба Яна зупинилася і подивилася на вікно.
— Ой, чогось не вистачає... Для пікантності! — Вона вибігла в сад, влучно схопила Хрона Бурчуна-Пекуна за чуб і — чик! — відрізала маленький шматочок його кореня.
— О! Оце по-нашому! — гордо вигукнув Хрін, потираючи місце зрізу. — Тепер це варення буде мати характер! Мої фітонциди зроблять цей сироп непереможним!
Баба розлила все по скляних банках, закатала їх блискучими кришками і виставила на підвіконня. Ягоди всередині банок виблискували, як рубіни.
— Ну що, друзі, — прошепотіла через скло Пані Черешенька. — Ми йдемо на зимове зберігання. Будемо чекати, поки випаде сніг, щоб подарувати дітям літнє сонце в ложці!
Кріт Хрумтяк підняв свою срібну ложку вгору на знак пошани. Увесь Сад зааплодував листям.